75 років тому солдати 1-го Українського фронту звільнили найстрашнішу в історії людства «фабрику смерті» — Аушвіц. Першими ворота відкривали українці із 100-ї Львівської дивізії…
В Аушвіці знищили 1 млн людей.
Вони були громадянами різних країн. Серед жертв найбільше — угорських євреїв.
Зараз Аушвіц — то музей неподалік Кракова, який утримується урядом Польщі. Для поляків це — символ національної трагедії. Саме в цій країні розпочалася Друга світова війна. Польща була затиснута в лещата, двоє союзників — Німеччина Гітлера та Радянскьий Союз Сталіна — буквально розірвали її восени 1939-го.
Про спільний парад двох окупаційних армій, які зустрілися по лінії, накресленій пактом Молотова-Ріббентропа не дуже нині люблять згадувати «правонаступники»…
В зв‘язку з цим, абсолютно незрозумілою виглядає позиція Ізраїлю. На заходах відзначення 75-ї річниці звільнення Аушвіцу, які пройшли в Єрусалимі, ледь не основну роль відвели Путіну.
Якраз тому персонажу, який категорично заперечує роль Радянського Союзу та персонально Сталіна в розв‘язанні війни, яка й призвела до загибелі мільйонів, в тому числі, 6 млн євреїв, яких знищили під час Голокосту.
Для Путіна війна розпочалася в червні 1941-го, коли партнер Сталіна Адольф Гітлер порушив домовленності, закріплені в документах. Тому, таке ставлення до Путіна я бачу, як дуже небезпечне загравання.
Україна, Польща та Угорщина мали не менше, аніж Росія причин претендувати на свою роль на цих заходах, в тому числі, слово для виступу на основній церемонії. Але організатори вирішили по-іншому. Це демонструє серйозні зміни, що відбулися за останні 5 років.
Згадаймо 2015 рік.
Жалобні заходи по 70-й річниці звільнення Аушвіцу відбувалися безпосередньо на території табору. Захід організовували та фінансували в рівних частинах дві сторони — уряд Польщі та Всесвітній єврейський конгрес.
Головна увага була прикута тим, хто пережив страшну трагедію. Загалом, не дивлячись на деякі протиріччя, захід виглядав, як спільний. Запам‘ятався він красномовною відмовою Росії брати в ньому участь. Та сама Росія, яка хоче виглядати єдиним правонступником армії, яка звільняла Аушвіц, 70-ти річчя тоді проігнорувала.
Саме тоді, через рік після анексії Путіним Криму та розпалювання війни на Донбасі його НЕ БАЖАЛИ бачити на спільному заході європейські лідери. Тому, всі відчули полегшення, коли дізналися, що необхідності тиснути руку Путіну не буде.
І як все змінилося за 5 років…
Росії дозволили стати ледь не головним гравцем на Близькому Сході, розв‘язавши руки в Сирії. Через це вплив Путіна в регіоні суттєво виріс. Дружній до володаря Кремля президент США також зіграв свою роль в послабленні політики ізоляції Росії, зокрема, неодноразово закликаючи повернутися до формату Великої вісімки.
Європейці шукають можливостей послабити економічні санкії проти Росії, а Макрон став головним адвокатом Путіна.
І ось, жалобна картинка 75-ї річниці суттєво відрізняється від 70-ї. Відсутні президенти Польщі та України, а Путін сяє від радості.
Захід знову намагається не помічати очевидного, заграє з агресором та замовчує страшні речі!
В 30-х роках схожа поведінка та недалекоглядність лідерів призвели до страшних трагедій. Голокост — найбільш жахлива із них.
Нехтування цінностями завжди призводить до катастроф. Ніколи не можна забувати про це…
Олександр Ломако
