З обʼєктів, окреслених Трампом для експансії, найближчим за часом і найлегшим за політичними наслідками, є держава Панама з її стратегічним каналом. Його будівництво американцями було завершено в серпні 1914 року. Відтоді і до 31 січня 1999-го канал і райони довкола нього контролювали США.
Руками президентів-демократів Картером і Клінтоном канал був переданий невеличкій державі Панама з 4-х мільйонним населенням. Республіканці завжди до цього ставилися вкрай несхвально і часто цитували в дискусіях Вінстона Черчилля: «Без безпечних і потужних портів жодна морська імперія не може існувати. Це не лише ворота для торгівлі, а й стратегічні бастіони держави».
Застереження і побоювання опонентів передачі каналу швидко підтвердилися. Інфраструктуру Панами швидко прибрали до рук комуністи Китаю. У Панамі вони контролюють:
– Порт Бальбоа. Розташований на тихоокеанському узбережжі біля входу до Панамського каналу. Управляється компанією Hutchison Ports, дочірньою структурою гонконзькою CK Hutchison Holdings.
– Порт Колон. Знаходиться на атлантичному узбережжі біля виходу з Панамського каналу. Також перебуває під управлінням Hutchison Ports.
Чи заступляться китайці в Панамі за уряд цієї держави і чи не стане це початком третьої світової війни? Точно ні.
З іншого боку дії Дональда Трампа після інавгурації, включно з введення торгових мит на всю торгівлю з КНР, говорять про те, що Ялти-2, тобто узгодженого переділу світу на зони впливу, на порядку денному у Вашингтоні немає. Трамп намагається повернути США роль злого поліцейського.
Ні з Китаєм, ні з Росією, а тим більше з ЄС, владу на планеті Дональд ділити не збирається. У цьому для нас, українців, є гарна новина – ми не станемо розмінною монетою у торгах між США і росією.
Але рік тільки розпочався… А Трамп відомий своєю схильністю до імпровізацій.
Віктор Лешик
