Багато чого писано про ситуацію в українському ПЕНі. Я нічого не писав, бо не маю жодного стосунку до укрПЕНу. Але, оскільки зрідка в тих дискусіях бачив своє прізвище – маю уточнити. Що таке рідний ПЕН я знав і знаю давно. Саме тому вступати туди ніколи не збирався. Ну, хоча б для того, щоб потім з нього не виходити.
Споглядаєш за літпроцесом в Україні – не надивуєшся. Перед веде не Київ, а «Станіславський феномен» разом з Лемберґом. Тьху!.. А де ж те місто, що я люблю безтями… Брехня… Не віриться… Тут Панько Куліш з Тарасом Шевченком, і той само Іван Франко вважали його, сей осередок, за дух їхньої праці. Тепер – на, Станисла́вів і Lwów заряджають в українському місті.
Не коментую особливо нещодавнє зібрання “коаліції рішучих”? Тому що це не коаліція рішучих, а коаліція наляканих. Шиї у найрішучіших буквально вивернуті, як у соняшників, на Вашингтон. Уважно слід стежити за президентськими виборами у сусідній Польщі… Якщо у травні переможе однопартієць Дональда Туска мер Варшави Рафал Тшасковський, може виникнути реальна життєздатна коаліція.
Пентагон захоплювався вмілою стратегією оборони Чернігова. Як 30 тис. російських солдатів планували за 3 дні захопити місто, але програли, – The Washington Post. На передовиці авторитетної американської газети вийшла велика стаття про битву за Київ. Одна з її складових – оборона Чернігова займає значне місце в матеріалі.
