Леонід Кравчук увійде в історію під знаком «плюс» саме як перший Президент незалежної України. А далі… Після поразки на президентських виборах 1994 року Кравчук усіляко намагався повернутися в політику. Мені здається, якби він просто залишився моральним авторитетом, не займаючись безпосередньою політикою в союзі з деструктивними політичними силами, то це було б набагато краще для нього.
Натомість, спроби альянсів із тими чи іншими політсилами – виявилися помилковими. Тут можна згадати і про вибори 2004 року, коли Кравчук сам говорив, що є VIP-агітатором за проФФесора Януковича, і тоді, коли «не помітив» фальсифікації виборів… До речі, у 2004-му, Вчена рада National University of «Kyiv-Mohyla Academy» (NaUKMA), у відродження якої Кравчук відіграв важливу роль, змушена була позбавити його звання почесного доктора.
А в 2006 році Кравчук очолив Опозиційний блок «Не Так!», був у списку під №1. А під №3 – Віктор Медведчук, під №4 – Шуфрич, під №5 – Бойко. Цей блок набрав на виборах аж 1,1%.
Спроби участі в таких проектах підривали моральний авторитет Кравчука. Хоча він і надалі намагався виступати, як така «компромісна постать». Звісно, цей період потребує окремої розмови. Це взагалі – про долю політиків або державних діячів, а також роль, яку вони мають виконувати після того, коли йдуть зі свої посад.
Але ще раз: безумовно, в історію Кравчук увійде саме як людина, яка очолювала рух України до незалежності, і яка витримала удар перших років становлення цієї незалежності
Олексій Гарань
АБО НІЧОГО, АБО ЛИШЕ ХОРОШЕ… – А ЯКЩО ПРАВДУ, ТО ВСЮ!
Пам’ятаю вибори Президента України в 1991 році. Тоді десь 90% жіноцтва (незалежно від освіти) проголосувало за Кравчука, аякже, «благообразний мужчина» (портрети його висіли в усіх державних установах, магазинах, кіосках, перукарнях та в транспорті). А про іншого кандидата говорили: «…та ви погляньте на нього, він же тюремщик!» – не зовсім розуміючи значення цього слова.
Свого часу в Чехословаччині (а потім і в Чехії) не побоялись вибрати президентом «тюремщика» Вацлава Гавела, який і привів Чехію в НАТО!
Зате наш «винайшов» кравчучку.
А зараз ми маємо те, що маємо…
Пам’ятаю інавгурацію Віктора Ющенка – сидять поряд Кучма та Кравчук, перший абсолютно спокійний, а при погляді на другого в голові зразу фраза з кінофільму – «Шєф, всьо пропало!»…
Чомусь всі забули, що батьком ядерного роззброєння України був саме Кравчук. Зате в часи його царювання ми якийсь час мали мільйонну армію! Виведені з Європи офіцери та прапори армії СССР були покинуті в Україні, ще й квартири їм побудували! Тепер маємо «п’яту колону» вже в третьому поколінні…
Та згадаймо останню ходку в політику разом з «патріотом» Вітольдом Фокіним… Два «заговорщікі-пєрєговорщікі».
А зараз ліплять із нього святого, пишуть щось типу: «Він заснував Незалежну Україну». Ну прямо таки Мойсей…
Чомусь мені пригадалось, що колишній президент Фінляндії Урго Калева Кекконен понад 30 років був агентом КГБ СССР, мав кличку «Кіма». Лише після його смерті довідались…