Ленін був мутантом. У прямому сенсі цього слова. Його основна хвороба (успадкована від батька) — вапнування судин головного мозку, що призвело до божевілля уже в молодому віці й зрештою до страшної смерті. Про це свідчать дослідження Гаррі Вінтерса, Філіпа Маковіака та Льва Лур`є, нейрологів з Каліфорнійського університету, опубліковані у відомому медичному журналі «Human Pathology».
Товариш Сталін змолоду страждав на параною — це уже давно ні для кого не таємниця. Товариш Калінін, який протягом майже чверті століття обіймав найвищу державну посаду в СРСР, узагалі був монстром. Він полюбляв неповнолітніх дівчаток, учениць балетної школи. А якщо дівчинка пручалася, цей «Всесоюзний хтивий козел», як називав його товариш Сталін, гвалтував і душив її, як Белу Уварову. Так і помер від серцевого нападу на сімдесят першому році життя під час спроби чергового зґвалтування чергової дівчинки.
Але й товариш Сталін був у цьому питанні добрячим мерзотником. Тут і розбещення малолітніх (14-річна Ліда Перепригіна навіть синочка йому народила), тут і зґвалтування (наприклад, оперної співачки Віри Давидової) дорослих жінок, і численні «подружки». Є навіть інформація, що він був… дідом власних дітей, 
що їх народила Надія Алліуєва, яка була його донькою від коханки Ольги Аллілуєвої. Сталін звабив Надію, коли їй було 15 років і викрав з родини.
Товаришка Крупська, дружина товариша Леніна, писала красиві статті та книжки про комуністичний «облікоморале», про родинні цінності та неприпустимість статевої розбещеності. Вона «пішла по руках» з 14-річного віку. Спочатку «друг родини» Микола Утін взяв «під опіку» після смерті її батька, потім був Роберт Классон, до якого Надю дуже ревнував Володимир Ілліч; був неосвічений і брутальний, зате з неперевершеним лібідо слюсар Іван Бабушкін; був Віктор Курнатовський, з яким Надя чудово «прогулювалися в лісі» під час заслання в Шушенському, уже будучи офіційною дружиною більшовицького вождя. І це лише ті, про кого достеменно відомо.
Один з найближчих соратників Леніна — Мойсей Соломонович Урицький узагалі не мився, в очікуванні світової революції. Він смердів, мов цілий свинарник, що не заважало йому бути сексуальним маніяком, який не пропускав жодної спідниці та й чоловічих штанів, якщо на те пішло. Бідолашні секретарки. Як вони могли відмовити одному з найголовніших керівників страшного ЧК…
І це лише верхівка величезної купи смердючого гною, якою була партія більшовиків. Та й не у збоченнях, зрештою, справа. Протягом 69 років сотні мільйонів людей перебували під п`ятою інтернаціональної банди злочинців, які запустили процес моральної, духовної та фізичної деградації. У самій Росії цей процес, на жаль, незворотній…
Павло Бондаренко
