Політика

«Неспокійна земля»

На українських землях протягом двох з половиною тисячоліть виникали, формувалися й зникали різні державні утворення, котрі до того ж мали різне «етнічне наповнення».

Держави, які сходили з історичної арени, все ж полишали після себе певні державні й правові традиції, передаючи їх своїм наступникам.

Хоча, закономірно, далеко не завжди такий спадок приймався, а часто й свідомо відкидався. Адже новопосталі держави виникали як заперечення своїх попередників.

Звісно, змінність державних утворень протягом історії була притаманна і іншим землям. Однак для України характерний відносно високий динамізм цих процесів.

Це зумовлювалося низкою чинників: відсутністю значних природних кордонів для цієї території, яке робило її «відкритою» для міграцій населення та експансії завойовників; поєднання кількох природних зон, що визначало творення тут різних культур (в широкому розумінні), в т. ч. й культур політичних; детермінована вищезгаданими чинниками «змішаність» населення, його відносна генетична й етнічна «строкатість»; значні зовнішні «різнобічні» культурні впливи, які робили українські землі «перехрестям цивілізацій».

У певному сенсі Україна – «неспокійна земля».
Це – не острівець стабільності. Вона не для тих, хто любить спокій.

Але в цій неспокійності, плинності є і свої переваги. Тут життя не застоюється.

Петро Кралюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.