Політика

По інший бік провалля

Дивує обурення українців обережною позицією західних країн щодо росії і небажанням вводити війська чи розпочинати якісь ракетні удари хоча б, здалеку. «Боягузи і куколди». Хоча таке очікування як мінімум дивне і нелогічне, бо жодна притомна країна не вступить у війну добровільно, особливо якщо є варіанти не вступати. І вони, варіанти, у них наразі ще є.

Більше того, найбільшими прихильниками такої позиції уникнення вступу у велику війну до 2022-го були ми, повністю і цілком. Маючи доволі велику армію, нікому навіть в голову не приходило розпочинати атаку навіть на свої території, щоб військовим шляхом відбити ЛНР і ДНР від сепаратистів. Ні Зеленський, ні Порошенко ніколи б такого не вчинили і не отримали б навіть 1% підтримки в суспільстві на цю авантюру. Тому що знали, що це гарантовано спровокує росію на велику війну.

Так, росія почала її і без провокації, але якби це почалось після атаки України на схід, то українці б з гудзиками з’їли будь-якого президента, який би це почав і накликав таку біду (і балістичні ракети) на їхні голови завчасу.

Це ми просто зараз вже по інший бік провалля і кричимо їм – стрибайте, чуваки, тут не страшно. (Тримаючи схрещені пальці за спиною).

Тому кпинити зараз із Байдена чи Шольца, що вони отакі от боягузи – це смішно. Їх гудзики не міцніші і будуть легко перетравлені власним бомбардованим народом. Більше того, зараз особливо добре видно цінність отих всіх «Мінськів», «Будапештів» та інших домовленостей, які наче б то не спрацювали, а насправді виграли доволі багато часу, дозволили нашій країні трохи зміцнитись і оперитись, а нам – пожити і виховати дітей. Бо це все могло початись набагато раніше.

Світ знав безліч угод і домовленостей про вічний мир, засвідчених найвищими особами – президентами, імператорами і царями, Папами Римськими і т.д. І практично кожна з них була порушена у майбутньому, іноді навіть самими підписантами, котрі пафосно клялись у вічній дружбі і ставили сургучеві печатки.

Вусатий очільник Третього райху, свідомо знущаючись, заставив Францію підписати свою капітуляцію у 1940-му році на тому ж самому місці і навіть у тому ж самому вагоні, в якому було підписано капітуляцію Німеччини у Першій світовій 1908-го у Комп’єнському лісі. Для цього спеціально знайшов його і привіз для цієї справи. Феноменальний цинізм і позерство.

У конфлікті з росією ми рухаємось різними часовими шкалами із західними країнами. У нас вже велика війна, а вони ще мізкують як би то пропетляти чи заморозити. Так, цілком можливо, що їм теж це не вдасться і своя велика війна чекає і їх. Але розпочинати її раніше, аніж це справді необхідно, вони не будуть. Так, це дуже необхідно для нас, але для цього нам треба було до 2022-го стати своїми для них.

Нам же цього не вдалось, на жаль. Сподіваємось, що вдасться у майбутньому, аби синхронізувати свої війни із росією.

Володимир Гевко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *