Будемо вважати, що на фото саме той момент, коли Байден вибачився за затримки з постачанням зброї Україні. І назвав винуватців: лихі ультраконсервативні сили. Того ж вечора блогери-романтики, які вічно шукають ідеал і приклад для наслідування, пустили сльозу замилування: от справжня культура, от що значить політики-джентльмени…
Господи, як же мало нам треба, щоб нова локшина прилипла на вуха!
Школа політиків-романтиків імені Ющенка-Порошенка за посмішку небожителів з Вашингтона готова все їм простити… А я ні. Бо пам’ятаю прекрасно, як однопартієць Байдена Біл Клінтон буквально руки виламував першому президенту України, щоб всю, до останньої тактичної ядерної ракети і до останнього літака віддали Росії.
Чому він це робив? Хтось каже, що дуже хотів, щоб договір про скорочення ядерної зброї між СРСР і США Єльцин чесно виконав і Росія стала частиною демократичного світу. А безпека роззброєної України, Білорусі, Казахстану? Ну, то таке. Взагалі-то я впевнений, що Клінтону і роззброєння як таке було не потрібне — Білу треба був успіх в міжнародних справах, щоб переобратися на виборах.
Почитайте публікацію в авторитетному американському виданні The National Interest, як то воно було… Що характерно експерти й помічники Клінтона, що контактували з українськими урядовцями, придумали для київських політиків прізвисько «скиглії» — тобто їх женуть у прірву, а вони скиглять. Не протестують публічно проти небаченого ґвалту і запихання під Росію, а скиглять.
Хто читає мої дописи на Фейсбук — знає, як я критично ставлюся до Зеленського і його команди-піарників, але Зеленський — перший з очільників нашої держави став займати наступальну позицію у відносинах з Вашингтоном. Нас обдурили на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, а Ющенко щось мямлив і далі про «дорожні карти», «небачену довіру».
Нам заламали руки, щоб в Криму в 2014 році ми не стріляли по окупантах, і Турчинов радо прикусив язика, і без бою віддав півострів. Нас заштовхали в мінські договорняки, а Порошенко стрибав по телеефірах і як великою дипломатичною перемогою розмахував «планом Петра Порошенка». Порошенко навіть пішов далі — через друга Колю Злочевського з Бурісми «спокусив» сина Джорджа Байдена Хантера корупційною посадою і сьогодні через це у батька страшенні проблеми. Байден-старший змушений публічно дистанціюватися від України, щоб конкуренти не запідозрили його самого в корупції. Гадаю через це Байден на саміт Миру в Швейцарію не їде, хоча восени 2023 року обіцяв.
Особисті мотиви в діяльності політиків грають першу роль. І в нас, і в США. Зеленський відрізняється. Особисто йому вигідно було б зараз прикусити язика і припасти до руки мудрого Байдена, бо хто знає, може треба буде просити політичний прихисток для себе і сім’ї? Але ж не прикушує язика. Керується іншими мотивами. Можливо, це наполеонівські амбіції. Можливо. Але те, що він не скиглить, як батьки-засновники УРСР-2 — це вже добре.
Віктор Лешик
