Політика

Шостий, сьомий, восьмий…

Коли людина тобі симпатична ти підсвідомо ставишся до її помилок спокійніше, з розумінням. Іноді сам знаходиш виправдання її вчинкам, навіть коли це й не потрібно.

І навпаки, якщо людина тобі неприємна, то найменший її промах чи помилка сприймається з відразою чи навіть огидою.

Шостий мені не подобається.
Ні як людина, ні як актор, ні як комік. З цим вже нічого не поробиш. Говорити про його здобутки на посту теж не бачу сенсу. Як на мене він чітко прямує шляхом, в кінці якого повний пі*дєц. «Розпущена» верховна Рада працює й далі. Укази лишаються пшиком. Зато дітей за пікет забирають.

Окрім усього ми маємо розуміти, що у можливий пі*дєц ми ввійдемо з різними гаслами. Одні злорадстуватимуть: «Вибрали барана? Нате вам!». Інші так будуть кричати: «Єму нє дают нічєго дєлать».

Порозуміння не буде, запам’ятайте ці слова.
В США така тема з Трампом. Но то далеко, хай самі розбираються, а тут відчуття пі*дюля від дійсності прям висить в повітрі.

Однак це не означає, що кожен з нас має кинути свій маленький фронт. Шостий, сьомий, восьмий. Вони мінятимуться, але Україна це не самі вони. Наразі буду робити на своєму місці все, аби не було відкату чи реваншу. Мо’ дотягну й до десятого гаранта, хто зна.

Руслан Горовий

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *