Ні, це не фільм жахів… Це – сьогодення. Це у Маріїнському парку чекають, прости Господи, президента. На нашу голову, що в декого макітра замість неї…
«Якби я був полтавським соцьким»…
Чи то пак, режисером такого шаленого «дійства», то для повноти образу, кожному із тих ото дав би по косі. А потім усіх, отак із косами – та на газони Печерських пагорбів. Користі було би від цих лобурів набагато більше. А якщо за Райкіним, то до кожного ще й по динамо-машині прив’язати б…
Хоча.
Нє, з останнім не вийде, бо Ахмєтов це розцінить як посягання на його «зеленотарифну» монополію…
Андрій Михайлик,
світлина Nina Boich із Фейсбук