Після виступу збірної України, я вкотре переконався наскільки легко і массово можна маніпулювати українськими громадянами на темі ура-патріотизму. Істерію перед матчем Україна-Англія важко було переоцінити. Деякі люди на повному серйозі розмірковували про… фінал, бо там же далі «прохідні» чехи і данці. Довбик — герой, Шевченко — геній, це — найкраща збірна за всю історію країни!
Вмить забуто, все що було до того.
І провалений другий тайм проти Північної Македонії. І провалений увесь матч проти Австрії. І відсутність розуміння, що збірна «проповзла» до 1/8, очікуючи манни небесної від шведів та поляків. І повна відсутність розуміння: не сталося б тієї жахливої травми Беседіна, Довбик ніколи би не вийшов і не став національним героєм.
Перед грою проти Англії люди, які вмикають по ТБ матчі збірної раз на 5 років (у 2016 та 2021) вмить стали футбольними експертами. А після гри Україна-Англія 0:4, вони знову перетворилися на ура-патріотів!
Бо лише ура-патріоти, вперто відмовилися побачити абсолютно безвольну і бездарну гру збірної України цього вечора. Після того, як рахунок став 0:4, на 70 хв, було чітко видно — свисни головний арбітр матчу фінальний свисток і ніхто на полі не заперечуватиме. Англія збереже сили на півфінал, Україна видихне, що впіймала «всього лиш» 0:4.
Не знаю як кому, але мені було просто соромно дивитися, як англійці перекочують м’яч в центрі поля, а українці навіть не намагаються його відібрати. Гол престижу? Заради тисячів власних фанів, які витратили час і гроші на квитки? Ні, не чули. Не соромно програти 0:4, коли ти борешся на полі бодай за гол престижу і за рідних фанів. Соромно програти ось так і з такими діями тренерського штабу.
Коли видно, що матч вже програно, можна і треба дати шанси молодим хлопцям. Чи не заради цього ти їх викликав на ЄВРО? Але Андрій Шевченко, тримає ТРЬОХ футболістів до 89-ї хвилини. Бо випусти їх на 70-й і хто-зна, раптом рахунок стане 0:6. А це вже, страшно.
Я лише можу припустити, для чого їх планували випустити на поле, а особливо футболіста із прізвищем Судаков. Футбольні «аналітики» можуть цього не знати, я підкажу. Коли гравця, просто викликають до збірної, його трансферний цінник виростає втричі. Коли він просто виходить на поле, бодай на 1 хв на матчі ЄВРО, його ціна зростає ще вдвічі. Я жену від себе ці думки, бо не може такого бути. Не може такого бути, що Шевченко і тренерська Ко саме заради цього взяли Судакова і потім втулили його у ці заміни.
Після кожного матчу на ЄВРО, УЄФА, роздає нагороду Man of the Match. Для мене людина цього матчу — головний арбітр, німець Фелікс Брих. Який не витримав такого «духу» гри і «запеклої» боротьби після 63-ї хвилини і свиснув на 89 хв 58 сек. На давши статися навіть цим трьох замінам. І можливо, поламавши комусь вигідну фінансову оборудку.
Що вразило після фінального свистка.
Головний тренер України найперше побіг обійматися чи не з кожним гравцем збірної Англії, замість того, щоб підтримати своїх. Бо Шевченко розумів: гру транслює англійське ТБ, а йому потрібно бути в гарному світлі у рідній для нього Англії. Бо в Україні він не живе і не збирається тут жити, приїжджає сюди раз на три місяці…
Проблема великої кількості українців у тотальній відустності критичного мислення. Мало хто замислюється, що вже наступного року — новий великий турнір із назвою Чемпіонат Світу-2022. Як багато людей поставили собі питання: які шанси потрапити туди у збірної України? Бо якщо ця збірна «видатна» на чолі з «видатним» тренером, то вони просто зобов’язані після такого феєричного ЄВРО підтвердити свій високий клас.
Збірній України можна і треба на цьому ЄВРО подякувати за емоції. За патріотичні пориви громадян, які хай ненадовго, але об’єднували країну. Але не за цю гру, не за ці загадкові рішення головного тренера Шевченка та його загальну поведінку. А українцям хочу побажати бачити головне. І озвучувати проблеми! Особливо там, де вони є!
Костянтин Андрійчук
