Ігор одружився на моїй юній двоюрідній сестричці 19 років тому. Теж був жовтень. Лише теплий, сонячний, ласкавий. І я зробила їм купу красивих фото… Далі було красиве життя, наповнене взаємною любов’ю, сімейними клопотами, турботою про дітей… Сьогодні родичі знову зібралися на їхньому подвір’ї. Нема господаря… 40-й день його світлої душі, яка вже торує шлях у вічність.
Ігоря ховали в закритій труні… Тому досі не віриться, що його нема… Ніби відбувся якийсь жахливий спектакль під відкритим серпневим небом… Із глядачами, що не вміщала сільська 
вулиця … Із пронизливим голосінням молодої вдови, від якого заходилося серце… Із оберемками квітів під нашими ногами…
Таким був останній день цього страшного літа…
Кажуть, що на 40 день душа, пройшовши відведені митарства, постає перед Богом. Та я певна, що наші полеглі воїни пройшли всі митарства на полі бою. І тепер вже у вічному раю… Де ж іще можуть спочивати ті, що тримали над нами небо?.. Що віддали за нас своє життя…
Наш Ігор завершив свій земний шлях у Пісках… 56 окрема мотопіхотна бригада, 21-й окремий батальйон, 13 резервна рота…
МАР’ЯНКО ІГОР ПЕТРОВИЧ
(18.11.1976 – 26.08.2022)
із села Калитинка Вінницької області.
Згадайте у молитві…
Антоніна Палагнюк
