Суспільство

Апологія історії…

Ми живемо у цікавому місці і в цікаві часи. Хоч багатьом це і не подобається… Мій дід. Чепинога Логвин Агейович. 1895 року народження. Три революції. Дві світові війни. Одна громадянська. Воював за білих, за червоних, за Махна, в партизанських загонах Боженка. А ще був Київський котел. Німці. Полон. Концтабір. Втеча…

Дід бачив так багато, що в кінці життя осліп. Очі втомилися від подій та від історії… Вони самі себе видивилися за вісім з лишком десятиліть…

Я сам, вже в нові часи застав розвал «імперії зла». Хоча ще встиг послужити в Збройних силах Совіцького союзу. Брежнєв, Андропов, Горбачов, перестройка і гласность, Незалежність, дві революції…

І в цей самий час десь у Швейцарії живе обиватель… Що він бачив? Що він згадає? Як «Базель» звів у нічию непростий матч з «Люцерном»? Як в 1974 році на кутку в селі перефарбували телефонну будку? Як у сусіда два роки тому здохла куриця?

Сіре, нікчемне, нецікаве життя…
Цінуймо, що маємо…

Віталій Чепинога

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.