Чернівецький хлопчик Коля з дитинства любив читати книжки. Щоп’ятниці з хлопцями ходили до дитячої бібліотеки по вулиці Шевченка, нижче вулиці Кобилянської, та брали книжки. Повертали прочитане за тиждень, а натомість брали нове. Тоді власних книжок було мало, тому більшість користувалися бібліотеками або позичали у друзів. Книжки, які брали у інших дітей, обов’язково повертали вчасно і в акуратному вигляді.
Улюбленою книгою Миколи була — «Діти капітана Гранта» Жюля Верна. Він читав її багато разів і знав напам’ять. У Колі не було цієї власної книжки. Тоді був соціалізм і були проблеми з книгами та м’ясом…
У травні Колі виповнилось 10 років і батьки зробили йому справді королівський подарунок — книгу Жюля Верна «Діти капітана Гранта» молдавського видавництва «Cartia Moldoveniaske». За нею Колін тато 
спеціально поїхав аж до Бричан, там, через знайомого приймача склотари, він і отримав дорогоцінний дефіцит.
Вранці Коля розплющив очі, а край ліжка лежала книга. З дарчим написом «Коленьке в день рождения от папы и мамы. Черновицы. 1969 год».
Привітати Колю ввечері прийшли його друзі та однокласники. А коли гості пішли, Коля виявив, що книжки нема на столі, де її всі роздивлялися. Сказати, що Коля засмутився — нічого не сказати. Він зачинився в своїй кімнаті і не виходив, поки тато не прийшов і не заспокоїв його.
Тепер Колю звуть Нік, і він давно живе в Канаді, в передмісті Торонто. Він досі любить Жюля Верна і його чудовий роман «Діти капітана Гранта». У Колі є кілька видань цього роману п’ятьма мовами, в тому числі українською. Є навіть дуже дорогі подарункові видання. Проте немає в нього скромно виданої книги від видавництва «Картя Молдовеняське». Коля багато років шукав таку книгу по всьому світу, але так і не знайшов.
Торік, у травні Коля приїхав до рідного міста Чернівці відвідати могили батьків. Він знову об’їхав усі книгарні зі слабкою надією знайти улюблену книгу. Все дарма!
Прощаючись з рідним містом перед далекою дорогою, він пройшов попри торговців книжками та живописом біля колишнього кінотеатру «Жовтень». Серед безлічі книг він уздрів нарешті те, що шукав багато років — «Діти капітана Гранта», видавництва «Картя Молдовеняське». Книжка була зачитана, потерта, з вицвілою обкладинкою. Він розгорнув її тремтячими руками і, шепочучи сухими губами, прочитав — «Коленьке в день рождения от папы и мамы. Черновицы. 1969 год».
Володимир Килинич
