Чернівецький хлопчик Коля з дитинства любив читати книжки. Щоп’ятниці з хлопцями ходили до дитячої бібліотеки по вулиці Шевченка, нижче вулиці Кобилянської, та брали книжки. Повертали прочитане за тиждень, а натомість брали нове. Тоді власних книжок було мало, тому більшість користувалися бібліотеками або позичали у друзів. Книжки, які брали у інших дітей, обов’язково повертали вчасно і в акуратному вигляді.
Щоб бути дідом, нічого особливого не треба. Народить дитину, дочекаться онуків, та й все… Аби бути свідомим дідом, потрібні якісь цілі роки окремого дідівського досвіду, особливої емпатії, толерантності і самопожертви… Відразу воно так просто не виходить…
Чесно, шкода. Бо вони не мають власних мізків. Пам’ятаєте в Канта: “треба мати мужність жити власним розумом”. Чи в Сковороди – “всяка імєєт свой ум голова”. І от коли голова свого ума не має, а амбіції зашкалюють, хочеться трохи пожити чужим розумом. Це не так страшно і жодної мужності від власника голови не вимагає.
