Коли більше місяця живеш з «пост-ковідною» пневмонією (це я зараз про себе), а результат «не дуже», то автоматично починаєш шукати точку опори у якихось сакральних речах. І ось сьогодні пригадався грудень минулого року. Про цей глобальний вірус тоді ще ніхто не знав, але перед очима стояла неймовірна дата – 2020. Очевидно, що рік мав бути незвичним і складним. Я теж мала прогноз стосовно дзеркальності чисел.
Думка там проста — трапляються у житті моменти, коли наше персональне майбуття не вписується у старі алгоритми. І тоді варто терміново підібрати своїй звичній формі якийсь новий зміст.
«Обнулись» добровільно, щоб далі бути.
Не треба бути езотериком, аби пройнятися космічним шармом сакральної картинки, яка вже сформувала програму планети на прийдешні 12 місяців. Розшифровка числового коду і поготів вражаюча. Судіть самі. Двійка у західній нумерології вважається енергією, яка «відповідає» за зв’язок нижнього світу з верхнім. При цьому вона дуальна за своєю природою, бо завжди вказує на необхідність вибору. Природу самого вибору розкриває число, що йде слідом. А нуль (у даному випадку) — не що інше, як порожнеча, ефір, непроявлений Абсолют або, наприклад, чистий аркуш паперу.
Саме на ньому архітектори земної матриці пропонують нам усім власноручно прописати своє майбутнє, погравшись (подібно до них самих) у вселенських комп’ютерників. Звичайно, свободу вибору ніхто у вищих сферах не відміняв, тому ми можемо скасувати своє «обнуління», заповнивши порожнечу старими програмами.
Але зовсім не факт, що вони ідеально співпадуть з космічними енергіями наступного 20-ліття. І тоді, умовно кажучи, необхідне і певною мірою неминуче «перезавантаження» станеться без вашої волі в рамках закону причини і наслідку.
До речі, чогось радикально нового або досі невідомого на цьому рубежі з нас ніхто не вимагає, адже істина тому і називається прописною, що давно відома. Словом, добровільна «трансформація» — це той момент, коли ми свідомо приймаємо рішення позбутися шкідливих звичок, усвідомлюємо нечесність або ницість певних своїх вчинків і, покаявшись, починаємо мислити, а головне — діяти по-іншому.
Початок глобальної програми «перезавантаження» був запущений у 2000 році, і ось тепер (у точці дзеркальних числових кодів) настане момент чіткого вибору. Скористатися таким шансом варто хоча б тому, що він може явити кожному з нас щось на зразок персонального дива. Тобто тяжко хворі, наприклад, можуть несподівано одужати, а ті, кому ніколи не усміхалася доля, нарешті дізнаються, що біла смуга на життєвій дорозі — не міф блаженних оптимістів. Правда, «обнуління» повинно бути повним і чесним, оскільки у такі періоди вищі архітектори не грають з нами у «піддавки».
Майбутнє «перезавантаження» подібне до зерняти, природній кінець якого дає паростки нових програм. Словом, не хапайтеся за старе, бо, руйнуючись з об’єктивних причин, воно руйнуватиме вас.
Лариса Салімонович
