У коронавірусну добу ми здебільшого варимося у власному соку и займаємося самоїдством. Отож на нас напосідаються проблеми. Пригадалася притча. Професор медичної академії почав заняття з того, що взяв у руки склянку з водою і запитав студентську авдиторію:
– Хто знає, яка вага цієї склянки?
Студенти зашепотіли.
– Близько двохсот грамів! Триста! Чотириста! – лунали вигуки.
– Чесно, я і сам не знаю точної відповіді, – сказав професор. – Але це зараз не головне. У мене таке питання: що буде, якщо я триматиму цю склянку у витягнутій руці дві хвилини?
– Нічого, – здивовано відповіли студенти.
– Справді нічого, – вів далі професор. – А якщо дві години?
– У вас заболить рука, – вигукнув студент.
– А якщо я триматиму склянку у витягнутій руці цілий день?
– Напевно, рука оніміє. І висока ймовірність м’язового розладу.
– А як ви думаєте, чи зміниться вага цієї склянки від того, що я цілий день її триматиму в руці?
– Ні, не зміниться, – здивовано переглянулися студенти.
– І що ж зробити, щоб виправити цю ситуацію?
– Просто поставити склянку на стіл, – припустив один зі студентів.
– Саме так! – вигукнув професор. – Запам’ятайте, хлопці і дівчата: саме так потрібно чинити з життєвими труднощами. Задумайся про проблему на дві хвилини – і вона виявиться поруч з тобою. Думай про неї дві години – і вона почне засмоктувати тебе, ніби болото! Думай про неї цілий день – і вона спаралізує твій мозок! Від тривалих роздумів «вага» проблеми не зменшується, а навпаки збільшується. Тільки дія дозволяє впоратися з нею. Дуже часто навіть найпростіша, але своєчасна дія є кращою, аніж нескінченні роздуми. Проблему треба одразу вирішувати або рішуче відкладати подалі від себе, дистанціюватися від неї на певний час, інакше вона «втопить» вас у склянці води.
Володимир Коскін
