Щонеділі я наче старий ламповий телевізор – півдня ні звуку, ні зображення. Треба обов’язково динамічно прогулятися. І на панічні атаки… нападати першим. Від самого ранку. Шоб цілий день нічого не робити. Неділя в Чернівцях — це дещо. Колись – неспішні прогулянки вулицею Кобилянської. Тепер Кобилянської гуляє по тобі.
По життю я однолюб, але бувають збої. В Чернівцях я давно закоханий у вулицю Кобилянської. Чи маю взаємність? Не знаю. Люблю безотвєтно. Але буває, що мені вона не подобається саме недільним днем. … Занадто солодко.
Тому переношу освідчення в коханні з неділі на інший день тижня.
В неділю вільний і від цього. Натомість запобігаюсь вуличним сарказмом. Сарказм у неділю — це такий гумор з натяком на особисту думку тимчасово змореної людини.
Володимир Килинич
