Позитивні новини нині дуже важливі! Важливіші за об’єктивність, як це не парадоксально. Вони не просто інформують, а живлять дух і дають волю до життя. А негативні — не живлять і не дають… Так вже склалося… Я, до речі, з цих причин припинив читати «Українську Правду». Давно вже. З тих пір, як з початку пандемії вони почали писати: з великою ймовірністю, вже завтра до вечора всі ми будемо мертві…
— Та ну вас на*уй!
Але зараз я про інше…
В своїй книзі про Вінстона Черчилля, Борис Джонсон описує епізод, коли командуючий військово-морськими силами Великобританії, під час Другої світової, закинув прем’єр-міністрові, що той надто перебільшує успіхи…
— Ви у своїх звітах затопили німецьких підводних човнів утричі більше, ніж ми.., — іронічно сказав адмірал серу Вінстону…
— В кожного своя роль, — сказав Черчилль. — Ваша робота топити німців у морі, а моя робота — топити німців у парламенті. І проблема лише в тому, що ви від мене втричі відстаєте…
***
А поки триває війна і все, що з нею пов’язано, мій сусід у селі страждає від того, що не має акаунту 
в соцмережах. Тому він, коли вип‘є, не знає, як розважатися. І з нудьги робить дві речі: косить траву на городі і травить жука на картоплі.
В результаті цих нескладних процесів — двір викошений до чорноти, а колорадські жуки з дня на день підпишуть акт про повну і безумовну капітуляцію!
***
А це вже свіже фото, надіслане з Корсіки.
З тої Корсіки, якій завжди було абсолютно байдуже до всього іншого світу. Навіть до «материнської» Франції. Острівний, незалежний, самостійний народ, шо втілив заповіти Леся Подерв‘янського в життя — «Від‘їбіться від нас!», стосовно всіх і вся! Втім, як бачимо, навіть Корсиці нині не байдуже.
Світ нині — Україноцентричний!
Віталій Чепинога
