Наприкінці вулиці Руської в Чернівцях на одному з житлових будинків упродовж багатьох літ гніздяться представники сімейства соколиних птахів — боривітри.
Їхня популяція, як стверджують орнітологи, останнім часом зросла, що пояснюється синантропізацією пернатого племені, себто пристосуванням братів наших менших до життя поряд з людьми.
— Місцевому населенню боривітри шкоди не завдають, радше навпаки, — стверджує Ігор Скільський, завідувач відділу природи Чернівецького обласного краєзнавчого музею. — Це надзвичайно корисний сокіл, адже він полює переважно на мишоподібних гризунів. Харчується сам і своїх пташенят вигодовує мишами-полівками, так само може ловити й крупних комах, у тому числі й шкідливих, зокрема всім відому саранчу.
Боривітри — денні хижі птахи.
Вони утворюють дві популяції – природню та урбанізовану, або синантропну. Боривітри, які гніздяться в диких умовах, є перелітними, тому у нас вони практично не зимують. Ті, що квартирують у містах, подибуються тут фактично протягом усього року.
Осідлі поряд з людьми птахи живуть колоніями по 5-10 пар. Самотужки гнізд ніколи не облаштовують. Якщо боривітер, що пристосувався до життя в середовищі дикої природи, то він захоплює гнізда інших пернатих, а ось у місті зводить їх самотужки.
У виборі місця для своєї майбутньої домівки неперебірливий. Для цього йому вистачає навіть невеликих заглиблень на дахах багатоповерхівок. Насиджених місць хижаки не міняють упродовж багатьох літ.
У Чернівцях боривітри гніздяться навіть у центральній історичній частині. Одне їхнє сімейство упродовж тривалого часу гніздиться на даху будинку, що височіє на початку вулиці Української поряд з будівельним коледжем.
Інша пара боривітрів знайшла прихисток на приміщенні адмінбудинку обласної пожежної інспекції по вулиці Комарова.
Раніше боривітри гніздилися на висотному корпусі колишнього об’єднання «Кварц». Принадило їх сюди те, що довкіл на околичних угіддях подибувалося досхочу мишей-полівок, а в очеретах на сусідніх ставках можна вполювати і дрібних птахів, що знайшли собі прихисток поблизу цих плес.
Полюють боривітри з піднебесся, уміло користуючись при цьому повітряними потоками. Вони мають звичку подовгу перебувати в небі, оглядаючи з висоти довколишній простір. Угледівши на землі жертву, птах різко кидається на неї. Кігтями нападник впинається в її тіло, а гострим дзьобом смертельно б’є в тім’я.
Тривалий час боривітри жили на деревах, що росли на берегах мочаристого масиву неподалік села Борівці Кіцманського району. Тут вони перебували в захоплених гніздах тамтешніх птахів. Проте, коли дерева потрощило вітрами, птахи змушені були покинути цю місцину.
Українці з давніх давен називали їх боривітрами. Назва пішла від того, що ці птахи постійно протистоять вітрам під час перебування в небі.
Дехто з мисливців, натрапивши на боривітрів, полюбляють без розбору стріляти в них, чого робити не варто з огляду на ту велику користь, яку ці птахи приносять людям, знищуючи мишовидних гризунів, котрі нищать урожай, вирощений хліборобами.
Василь Бабух
