Суспільство

Як я «корону» носив

Чотири тижні тому дружина прокинулась з високою температурою. Сказала, що попила холодної води… Сімейний лікар телефоном щось порекомендувала, я поїхав, купив, дружину ізолював, почалось лікування. Наступного дня перебіг хвороби ставав дедалі легшим: «Таки застуда» — вирішили ми.

Але на восьмий день почалось у мене. Температура — 37,7, голова тріщала й пухла, мов з давно забутого похмілля — першу ніч не міг заснути і трохи першило в горлі — ледь-ледь. В дружини на той час вже нюх пропав і ми зрозуміли, що це таки ВОНО.

Зателефонував знову лікарці. Дослівно почув таке: «Полощіть горло. Купіть «Новірин». Погіршає — пийте антибіотики (назвала кілька найменувань, не поцікавившись навіть чи готовий записати). Пшикалку купіть».

Все. Увесь «протокол». Почав вимагати провести тестування. «Днів через два. Може…» — така була відповідь. Зрозумів, що на більше годі й розраховувати.

Зателефонував до знайомої людини зі Львова, що вже перехворіла, спитав поради. Зателефонував у Харків до свого племінника, сімейного лікаря, і той розтолкував, прописав, порадив «протокол лікування». За два тижні я таки одужав. Нам з дружиною пощастило — чи імунітет мали, чи штам слабкий трапився…

Словом, відбулись, як кажуть, хіхоньками в порівнянні з іншими. Але одразу зауважу, якби не поради названих людей, мені би точно були непереливки. Ця зараза дуже підступна, бо б’є по слабких місцях твого організму. Я їх знав і тому вчасно попередив (знову ж таки, завдяки пані Любові зі Львова та племіннику з Харкова). У мене густа кров: якби не почав одразу ж пити антикоагулянти, було би сутужно — три ночі поспіль ліва рука терпла до нечутливого стану й доводилось її щосили розтирати, щоб відновити кровообіг. Оскільки при цій хворобі радять ворушитись, то я на третій день пішов у майстерню — пиляв, стругав (у респіраторі, звісно). Та оскільки в мене здавна набута алергія на деревний пил, то попри захист дихальних шляхів, наступного дня почалися сльози й соплі – «дірку» знайшло моментально!

Одразу почав пити «Цетрин», але все одно — мучило три дні. Ще й тепер не можу зайти до майстерні — відчуваю різкий запах пилу, хоча до хвороби все літо щось майстрував без жодних наслідків.

Навіщо я це пишу?
Хлопці і дівчата, не бравуйте. Ви, звісно, круті, в цьому ніхто й не сумнівається, проте справа тут не в «грипі», як дехто легковажно називає цей ковід, а в тому, як влучно ця хвороба цілить в слабкі місця людських організмів. Враховуючи справжній спалах останнього тижня, побережіться. Навіть не стільки заради себе, як заради тих, котрі поруч з вами. У них (та й у вас, врешті) може виявитись слабке місце, про котре ніхто й не підозрює. Невже ви лише заради своєї «крутості» готові ризикувати здоров’ям дорогих вам людей?

Що я порадив би.
Почніть напрацьовувати імунітет. 1) Будьте фізично активні, робіть щодня зарядку, приймайте душ. Принаймні пузо рости не буде — і то вже користь. 2) Почніть загартовуватись – за будь-якої пори року спіть, як ми: з відчиненою кватиркою. Класна річ! 3) Щодня їжте трохи сирого сала. Комусь може й на шкоду, а українцям воно, як панацея, бо окрім решти — зміцнює легені. 4) Привчіть себе пити 2 літри теплої води щодня, а якщо, боронь, Боже, захворієте, то й усі 3. І носіть маски. А якщо занадто для масок «круті», то балаклави. І тоді все переживем!

Насамкінець усім бажаю:
— Ходіть здорові! — як казала одна місцева радіоведуча.

Володимир Ворона

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.