Якщо український борщ – це геніальний твір кулінарії, то закарпатська квасоля з капустою – феномен світової дієтології. Не знаю, чому досі мої земляки не поставили цій страві пам’ятника, як болгари і турки – перцю, томатам, баклажану… До замоченої на ніч квасолі моя баба висипала промиту квашену капусту, варила й помішувала, доки капуста не стане м’якою. Додавала при потребі розсіл. Коли квасоля була готова, відсувала її на край шпора, брала сковороду, наливала олії, кришила цибулю й смажила до коричневого кольору. Тоді підсипала варішку борошна й смажила далі, поки борошно не ставало теж коричневим. Після того «ранташ» висипала в квасолю. Запах було чути аж на вулицю. «Пасуля з капустов» залишалася в погребі смачною протягом тижня.
Continue reading
Daily Archives: 12 Жовтня, 2017
Вєрка і феррарська піца
Нещодавно почув ще кілька цікавих розповідей із циклу «Італійські історії». Моїх улюблених, із фірмовою заробітчанською парадоксальністю…
Три активні українки поїхали працювати у шикарне середньовічне місто із не менш фешенебельною назвою Феррара. Дві вчинили традиційно і пішли доглядати лежачих феррарських сеньйорів, а третя, Вєрка, найшустріша і найпрогресивніша із усієї трійці – влаштувалася у невелику піцерію.
Continue reading