Є питання, які, «намагаючись завзято з’ясовувати — нагрішиш більше, ніж з’ясуєш!». Ми нині потрапили в простір негативної етики. Цей стан нам нав’язаний! У ситуації невизначеності, замість «усе буде добре» ми кажемо — «а, кому зараз добре?!»
Україні як пороблено. Постійно наступає на одні й ті ж граблі, і так від виборів до виборів. Те саме зараз, на місцевих виборах, коли більшість олігархів створюють свої кишенькові партії, змінюють назви старих, переформатовують «нові обличчя» та знову продають виборцям у новій-старій обгортці.
Як читати народні приказки? Скажімо, таку: коверзує, як свиня порожнім лантухом… Починалося з того, що хазяїн привіз борошно, пересипав його до великої діжі, гарно закрив та зайшов до хати пообідати, а порожнього лантуха кинув надворі коло порога (зараз знову піду до роботи, лантух ще знадобиться, немає сенсу його ховати чи навіть витріпувати).
… Епоха Брежнєва вже завершувалася, але до горбачовської «перебудови і гласності» залишалося ще кілька нелегких років. Мене, на той час 25-літнього журналіста «Вінницької правди», призначили редактором обласної молодіжної газети «Комсомольське плем’я». Незабаром на посаду заступника редактора я запросив молодого талановитого вінницького журналіста і поета Михайла Каменюка.
