Чого я не чекав під час поїздки в Авдієвку на Діди – то це граду. Але він таки посипався, коли я шукав могили дядька Василя і тітки Наташі на мОгилках коло лікарні. Що воно за знак – білий сніг на зеленому листі? І на фоні трьох синьо-жовтих прапорів біля поховань героїв цієї війни.
Ложечка дьогтю у діжку меду фільму «Будинок «Слово». Я не буду повторювати те, що вже було і ще буде сказано про «Слово». Фільм знято чудово. Щодо якості виконання взагалі питань нема. Але, як на мене, там є одна проблема. В документалці з такою ж назвою — все ясно. Жанр передбачає відповідність фактам. А в ігровому фільмі можна нафантазувати.
«Злочини Кремля очима української еміграції» — нове дослідження журналіста й науковця Сергія Козака. Монографія, яку рекомендовано до друку вченою радою Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, розкриваючи правду про злочини Кремля, зафіксовані в матеріалах редакційних архівів української еміграції, розповідає про чин боротьби української політичної еміграції.
Бо з абсолютно незначущої ідеї, по суті, забавки, тобто хто заспіває «голосніше», люди зуміли роздути інформаційну бомбу, яка впливає і формує не тільки настрої майбутніх видовищ, але і гендерні, і навіть політичні, причому в масштабах всієї Європи. Аплодую!
