НЕ ОЙКАЙТЕ і не айкайте потім… коли бачите смертельно хвору дитину… «Палив мій дід, мій тато і я буду палити…» — типова відповідь варвара і діагноз, який не лікується…
Вже довгий час поспіль мене цікавить одне питання: люди, усі ті, які в силу своєї обмеженості мають гостру потребу до спалювання сухої трави, листя тощо, ви сповідаєтесь від страшного гріха? Так, так, саме Ви усвідомлюєте, що своїми діями завдаєте непоправимої шкоди і вбиваєте оточуючих?
Ви щороку передаєте один одному естафету і організовуєте цей безкінечний «ВОГНЯНИЙ ФЕСТИВАЛЬ» очищення своїх городів, показуєте, які Ви великі господарі, але натомість забруднюєте навколишнє середовище, знищуєте природу та врешті решт своє ж здоров’я та здоров’я своїх дітей.
Ви ж мабуть, як і усі, дихаєте легенями, а не дупою, то чи розумієте Ви, що під час спалювання сухої рослинності у повітря разом з димом потрапляє велика кількість ТОКСИЧНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН. Однією із найтоксичніших синтетичних сполук, які виділяються в повітря, є діоксин. Діоксини – це речовини, що належать до І класу токсичності. Як не вірите мені, то візьміть і загугліть. Гугл Вам не збреше!
Досить часто можна почути, як ойкають і айкають, коли спостерігають черговий збір коштів для смертельно хворої дитини, і вічне питання: «Йо-й-й-й і чого та дитина така маленька, а вже має таку страшну хворобу»…
А я Вам скажу чому!
А тому, що вашому дідові, вашому татові і вам особисто на…рати на екологію, на все те, що Вас оточує і Ви готові мучитися в пекельних муках, випльовуючи легені аби тільки сусіди бачили, який ви господар.
У стрічці новин інтернету можна зустріти немало повідомлень із заголовками: «Ледь не згорів палій трави…»
Ефект бумерангу чи як??
Я зовсім не радію від таких новин, проте є розуміння, що кожен повинен відповісти за свої вчинки!
А тепер для СВІДОМИХ ГОРОМАДЯН, якщо Ваш сусід патологічний палій і вилікувати його лопатою не вдається, неодмінно телефонуйте до поліції. Стосовно того, як утилізувати сухе листя, траву та інші відходи, не вдаючись до варварства, то таку інформацію легко знайти в тому ж інтернеті. Тут головне — розуміння, що від нас — і тільки від нас! — залежить як ми живемо — як бережливі, розумні, цивілізовані люди чи як темні і тупі варвари, котрі самі ж себе і нищать.
Поважайте себе в першу чергу.
Якщо десь трохи відчуваєте, що в душі ви типовий рагуль, то борітеся з тим інстинктом, викорінюйте це зі своєї душі та свого серця і вже небавом Ви побачите, що жити Вам стане легше. Інакше рагулізм затягне Вас на саменьке дно.
Ігор Беляй