Лише тепер ми глибинно зрозуміли, яке це гірко-солодке слово — Незалежність. Побачили, у яких мерзотників та варварів її виборювали попередні покоління українців. Незалежність — це дім, це палац моїх і ваших дітей. Без Незалежності ми бездомні, ми безкрилі… Незалежність – це те, що зрозуміле само собою, адже, попри всі глобалізації, і далі є сусіди, з якими шкодуєш, що живеш не на острові…
Незалежність – це рідне місце, де ти зростаєш, вчишся, здобуваєш великі та маленькі перемоги. Де гніздиться твій успіх, твої звершення, твої мрії, де вирує твоє кохання, де поруч твої рідні люди. Це вранішні роси, як діаманти з княжої корони.
Це твій найсмачніший у світі хліб, твої соковиті ягоди, яблука, запашні гриби і твоя несамовито гарна калина над кришталевими джерелами із живою водою. Незалежність – річ реальна, її можна відчути на дотик до трав, листя, квітів, колосків. Впиваючись та вмиваючись цілющою водою Батьківщини.
Вона розправляє плечі та здіймає підборіддя, формує твою поставу, підкреслюючи шляхетність. Це радісні іскорки та спокій у очах твоїх дітей. Це наш найпахучіший у світі 
борщ, наші унікальні вареники та лікувальні узвари. Незалежність – це теж твоє особисте, до покусаних губ і до сліз…
Незалежність завершується там, де край твого пшеничного поля, смужка піску біля твого теплого моря, межа квіткової галявини й вікового лісу. Де край неба і лінія дощу, пришпиленого до нього веселкою. Те місце, де на сторожі стоїть твій прикордонник…
Незалежність – це твоя мова, твої книжки, твої літери на всіх шкільних дошках країни. Твоя мелодія, твоя пісня, твоя вишиванка і твої коралі. Твій гімн і твій прапор на всіх світових подіумах та п’єдесталах… Це юридично визнана ідентифікація нації, твоя упевненість, твоя позиція, твоє рівноважливе місце між іншими народами. Твоя адреса і репутація, твоя аватарка і портфоліо. Твоє надійне місце під сонцем. Твоя сутність, воля, культура, характер. Твоя самобутність і сила духу.
Незалежність – це власна держава, економіка, наука, освіта. Твій особистий простір і право вибору, це твій паспорт з тризубом. І ні за що так самовіддано не б’ються, як за 
Незалежність, дану Богом лише найдостойнішим…
Незалежність – це щастя, яке завойовуєш потом і кров’ю. Військовою доблестю і чесною працею. Це колективна гідність народу, його обов’язок і місія перед наступними поколіннями. Бо не всім націям пощастило пити це терпке вино свободи…
Та, на жаль, у гордих та непоступливих людей Незалежність і війна майже завжди рідні сестри. Але нічого з цим не поробиш, Незалежність або є, або її нема…
І сьогодні ми вкотре виборюємо її ціною життів найкращих. Вічна честь і слава тим, хто віддав життя за Незалежність України! Вдячність і шана тим, хто зараз захищає її на фронті! Боронить свій дім, своїх матерів, дружин та діток. Б’ється за нас.
З Днем Незалежності, нескорені!!! З нашим головним днем, шановні співвітчизники! Все буде Україна!!!
Ануш Балян
