Ні, я тут не про місце поховання відомого українського письменника. Його останки десь безслідно заховані на Соловках, там, де його вбили разом з іншими діячами української культури, які ввійшли в історію як Розстріляне відродження. Мова про ініціативу деяких мешканців у Ворзелі, де вулицю названо його імʼям.
Так ось, для них Валеріан Підмогильний — не один з найвизначніших українських письменників минулого століття , не жертва комуністичного терору, а просто чоловік із поганим, немилозвучним прізвищем, яке асоціюється зі словом «могила».
Відтак вони звернулися до комісії Бучанської ради з проханням змінити «негарну» назву. Єдиним аргументом в листі, який підписали кільканадцять мешканців цієї вулиці, є «проблема лексичного звучання».
Довелося взяти участь в дискусії під час засідання комісії про те, що є важливіше — 
«звучання імені» чи життя і творчість великої людини?
Спасибі Богу, члени комісії одноголосно відхилили ганебну пропозицію, за що їм велике дякую. Хоч, певен, таких пропозицій про таку людину в такий час взагалі не мало б бути.
Ворзель має пишатися Підмогильним. Саме він має — і сподіваюся — стане головним «брендом» рідного мені містечка. Його, а не графа Уварова, імʼя має носити культурний центр і музей. Тут має бути започатковано міжнародний літературний фестиваль його імені.
І якщо вже говорити про якесь перейменування, то лише в контексті того, що письменник має бути увічнений не вуличкою на околиці, а однією з центральних. Підмогильний точно вартий того. Сподіваюся, Ворзель теж.
Володимир В’ятрович
