Культура Суспільство

Тривога

Ні злоби,
Ні тремтіння,
Ні жалю,
А лиш одна –
За цілий світ
Тривога.
Надія вже не на людей – на Бога,
Що Він врятує все, що я люблю…

А люди?
Люди дивні, як завжди, –
Женуть події
Аж на край безодні,
Бо їм потрібне «шоу»
Вже сьогодні, –
Хай навіть світ потоне у біді!

Стіна – на стіну,
Ми – супроти них!
Все вирішим –
Одним єдиним махом!
А ви тут зі своїм огидним страхом –
Ще мрієте залишитись в живих?!

О, зупиніть, цю кляту круговерть!
Змініть сюжет
Небаченої драми!
Сценарії ж написані не нами,
І у фіналі всіх чекає смерть!

Та, схоже, глузд полишив цих людей.
Нема думок, що буде після всього?
Є лиш війна.
І ця страшна тривога –
І жодних надихаючих ідей…

Анатолій Матвійчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.