Чогось, без жодної на те причини, згадалося-подумалося. Нещодавно Іван Федорович «В гостях у Дмітрія Гордона» був. Той допитувався-добувався, як український поет доходив до усвідомлення того, що таке комуністична партія, Лєнін-Сталін і всьо остальноє рєжимноє…
Так помалу-помалу, потроху-потроху наші співрозмовники добралися до В’ячеслава Максимовича і Народного Руху України…
Іван Драч: «Чорновіл – людина посередніх здібностей, і отак…»
Стоп!
«Людина посередніх здібностей» находилася – політично! – совєтськими в’язницями і засланнями достобіса, поки тут писалися вірші про лєніна і осяйне комуністичне прийдешнє.. Десь до 18 років (беру на пам’ять). Вас усіх там, яворівських і іже з ними, нагнули і взяли за жабри «конторні служби», щоб ви всі відкривали і вели у вересні 89-го збори Народного Руху в актовій залі політехнічного – яко комуністи і аґенти-сексоти.
Це навіть у дитячих садках уже знають.
Тільки за таких умов мало відбутися ВСЕНАРОДНЕ ДІЙСТВО. Давайте проведемо, а тоді вже розбиратимемося!
Розбираються і досі!
Вже цілих 25 років!
Ні тобі люстрації, анічогісінько — не відкривається!!
КУДИ і ЯК у ту Европу йти?!
В чехів на 15 років комуністичних вождів ніде не брали на роботу, навіть двори замітати. Поляки (через 24 роки!) з’ясували, що міністр юстиції співпрацював з московськими спецслужбами – кар’єра зупинилася. Західні і східні німці, об’єднавшись, усіх аґентів, «стукачів», «сексотів» штазі («гедееровські» спецслужби), завісили на сайтах, в інтернеті: ви не жили під Москвою і не знаєте, ЩО це таке, сказали східні німці західним братам по крові. І од суспільної діяльност так само одсунули. В Румунії знаємо ЩО зробили з Чаушеску. Нарешті ближчі до нас балти: зокрема в Латвії «рускій язик» заборонили суспільно вживати взагалі. І реабілітували «лєсних братьєв», без огляду на всілякі московські балачки.
… Тоді ж, вереснем 1989-го року, не дали виступити на З’їзді Руху лєґенді українського дисидентства і української політики Анатолієві Лупиносу та Василеві Берладникові-Барладяну. А В’ячеслава Чорновола постійно зганяли з трибуни – і таки зігнали, не давши договорити належних, за реґламентом, 15 хвилин. Зате Леонід Кравчук, завідувач відділу пропаґанди, розводився з трибуни, своїми казками, майже дві години. Був там.
Бачив.
…У В’ячеслава Чорновола тринадцять томів його праць.
І насамкінець. Мені довелося працювати над книгою Миколи Степаненка «Майже все про загибель В’чеслава Чорновола». В’ячеслава Максимовича ПРИБРАВ З ЖИТТЯ І УКРАЇНИ третій «КамАЗ». Було зготовано п’ять. Тоді всі машини і всіх людей, що були там «прі дєлах», так само, поприбирали. Певно, чоловік багато знав, умів і хотів зробити. Аж до такої міри, що він і мертвий досі заважає багатьом живим! Його, як цвях із дуба, намагаються, тягти драчами і обценьками.
