Найсвіжіше від Трампа. Після зустрічі із Зеленським в Парижі: «Асада більше немає. Він утік зі своєї країни. Його захисник, Росія, Росія, Росія, Росія, на чолі з Володимиром Путіним, більше не зацікавлена в його захисті. Росії взагалі нема чого було там перебувати. Вони втратили будь-який інтерес до Сирії через Україну, де близько 600 тисяч російських солдатів дістали поранення або були вбиті у війні, яка ніколи не мала розпочатися і може тривати вічно».
Трамп сказав, що президент України Володимир Зеленський хотів би укласти угоду з Росією, щоб «припинити це безумство». За словами Трампа, українські сили «безглуздо втратили 400 тисяч солдатів і багато мирних жителів. Необхідно негайно припинити вогонь і почати переговори. Занадто багато життів так марно витрачено, занадто багато сімей зруйновано. І якщо так піде і далі, це може перерости в щось набагато більше і набагато гірше. Я добре знаю Володимира. Зараз його час діяти. Китай може допомогти. Світ чекає!”
Запитань до цієї заяви більше, ніж досить.
Але маємо те, що маємо. Трамп генерує миролюбність і гуманність. Проявляє шанобливість і до Путіна, і до Китаю, співчуває Зеленському і українцям. А ще він у пастці своїх передвиборчих обіцянок: миттєво припинити війну.
Обіцянки, зрештою, така штука, що про них можна й забути, маючи, принаймні 2 роки фактично абсолютну владу. В частині порятунку України він точно може забути. І виборці йому це дозволять. Однак, не дозволить геополітична ситуація. Китай, який на словах за мир і територіальну цілісність, є фактичним союзником росії, а росія — союзник Китаю. І ціль у Китаю зовсім не Україна. Масштабні санкції КНР на продаж рідкоземельних металів, котрі фактично монопольно видобуває зараз Китай, беруть за горло високотехнологічну промисловість Заходу, в тому числі і бізнес впливового радника Трампа Ілона Маска.
Отож навіть, припустивши найгірший сценарій – відвернення адміністрації Трампа від війни в Україні, Вашингтон ні на йоту не поліпшить свою геополітичну ситуацію, а скоріше навпаки – продовжить курс Байдена на ліквідацію наддержавного статусу США і змириться з існуванням нового однополярного світу, де головним гравцем стане Пекін.
Це без запуску ракет і ядерного попелу елементарно прораховується. Чи прийнятно це буде для виборців республіканської партії? Впевнений – категорично неприйнятно.
Віктор Лешик
