2 грудня 2024 року президент США Джо Байден підписав указ про помилування свого сина, Хантера Байдена, який раніше цього року був засуджений за федеральними звинуваченнями у зберіганні вогнепальної зброї та ухиленні від сплати податків. У своїй заяві президент зазначив, що вважає переслідування Хантера несправедливим і політично вмотивованим, підкресливши, що його син був “вибірково та несправедливо переслідуваний”…
Помилування охоплює всі правопорушення, вчинені Хантером Байденом у період з 1 січня 2014 року по 1 грудня 2024 року, включно з тими, за якими йому ще не було пред’явлено обвинувачень. Президент Байден аргументував своє рішення тим, що інші особи з подібними правопорушеннями зазвичай стикаються з менш суворими наслідками, і припустив, що юридичні проблеми його сина були ініційовані політичними опонентами з метою атакувати його самого.
Моралізаторством займатися не буду. Факт очевидний – не у всіх правопорушників і злочинців батьки працюють президентами. Але чи посада батька юридично позбавляє осудженого права на помилування? Ні. Тому щодо “рівності всіх перед законом” – Хантер такий, як і всі.
Крики трампістів з осудом указу Байдена приглушують інші цікаві речі: елект президент Дональд Трамп одного свого свата планує призначити послом до Парижа, а іншого свата – батька чоловіка доньки Тіфані спецпредставником на Близькому Сході. Масад Булос (сват) – бізнесмен ліванського походження і, пліткують, має тісні зв’язки з Хезболою.
Так що… Час Тараса Бульби минув… Настали інші часи.
Віктор Лешик
