Махання Будапештським Меморандумом у Брюсселі – дія видовищна, але імпотентно-безпорадна. А всього-навсього треба по-нормальному, а не в емоційному угарі, відрефлексувати 2 пункти Будапештського Меморандуму. Пункт 4. Сторони зобов’язані домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН, якщо Україна стане жертвою акту агресії з використанням ядерної зброї. Пункт 6. Сторони будуть проводити консультації у випадку виникнення такої ситуації.
Ось і весь меморандум. Там – гарантії на випадок ЯДЕРНОЇ атаки. На хлопський розум: Будапештський Меморандум – це гарантії від ядерного удару по Україні. Поки його, тьфу-тьфу-тьфу, не сталося – виходить, меморандум працює. Все інше – «консультації» або «негайні дії Радбезу ООН», який, якщо не зраджує пам’ять, регулярно засуджує росію і стримує її від ядерних погроз, бо саме вони є об’єктом Будапештського Меморандуму.
Трясти папочкою з меморандумом у штаб-квартирі НАТО, при тому коли країна 3 десятиліття свідомо й цілеспрямовано зривала рух до НАТО, – це дешево. Й розраховано на неосвічену й виснажену війною гальорку.
Усяке нагнітання антизахідних настроїв – на догоду ворогу. Щоб двічі не вставати, на антитезі до цих настроїв, легко інспірованих нашою «елітою», варто розставити крапки над і в дурноватих побиваннях на тему «такі-сякі західники нас насилу роззброїли, а тепер захистити не хочуть».
Роззброєння тогочасної України було абсолютно правильним рішенням Заходу. Воно витікало з геополітичного вибору САМОЇ УКРАЇНИ. З проголошенням незалежності Україна офіційно повідомила Захід про свою проросійськість. Одразу на старті Україна рішуче відкинула курс на ЄС і НАТО. Захід отримав від України чітку позицію щодо стратегічного партнерства з росією, дружби з нею й перебування в орбіті СНГ.
Ясна річ, Захід сприйняв проросійськість як світоглядний вибір новопосталої України – і тільки ідіот міг допустити, щоб обидві чокнуті пост-совєтські подружки-сьостри мали ядерну зброю. Це те саме, якби зараз, крім росії, ядерну зброю ще би мала й Бєларусь. Тому й роззброїли, мінімізувавши ядерну загрозу від України, яка замість вибрати європейський крен руху, обрала москву і втопилася в ній.
Все правильно зробили. І зараз кожна далекоглядна людина на Заході зробила б те саме – якби в центрі Європи вигулькнула ще одна величезна ядерна проросійська держава-флегма.
Остап Дроздов