Висловлю, напевно, непопулярну думку, зате — чесно і щиро! Це моя особиста думка, і нехай кожен вирішує пристати на неї чи ні. Так, Міхеіл Саакашвілі є моїм ситуативним союзником у боротьбі з хижою зграєю, що сьогодні при владі. І тому я підтримую його і його рух.
Але!
Але хочу зробити йому серйозне зауваження і попередження. Вважаю, що спекулювати українськими святинями (в тому числі співанням гімну держави під час засідання суду без причини) заради своїх політичних цілей і здобутків – це вже занадто!
Гімн України – це святе.
Гімн виконується під час якихось урочистостей, державних свят, спортивних перемог на міжнародній арені тощо. Є ж етика щодо виконання державного гімну. А от співати його накожному кроці без жодного приводу – це вже, знаєте, перебір.
Скільки разів таке бачив.
П’яним вболівальникам футболу у поїзді (поверталися з матчу) з чарками й пляшками пива в руках заманулось співати гімн. Горланять, аж вікна тремтять, як на весіллі. І що?, усі мусять вставати і завмирати у стійці струнко?!
Або п’яні студенти під час вечірки в ресторані посхоплювались раптом і співають гімн. То шо?, всі відвідувачі мали вставати і стояти при тому піснеспіві?
Треба мати повагу до гімну держави своєї і не горланити його з будь-якого приводу і без приводу зовсім, і де заманеться. Так само як і зі слоганами «Слава Україні!» не треба передозовувати.
А в тому суді, зокрема, гімн розпочав співати ось той (на фото) російськомовний чувак-провокатор з арафаткою на шиї. А потім він почав кричати: «…Судьї! Сукі! Моск…..люки йо*ниє, б*дь. Пачєму нє всталі?!?”.
А потім те блюзнірство підхопив і Саакашвілі…
Дуже дивно і дуже шкода.
Ростислав Демчук
