На наших очах нині відбувається тестування на лідерство, якого світ не бачив з часу Другої світової війни. Звісно, в першу чергу увага прикута до керівників великих держав. Ми ще не знаємо, чим і коли це все закінчиться, але вже можемо робити перші висновки.
Можливо, найкращим прикладом неймовірно ефективної праці, а відтак і результату, є діяльність Ангели Меркель. Її швидкі та водночас спокійні дії на день сьогоднішній дають найкращий вислід. В Німеччині були вчасно ухвалені досить жорсткі карантинні заходи.
Перше за 15 років телезвернення Меркель — приклад промови справжньої лідерки. Вона знайшла баланс між емоційністю та впевненістю, рішучістю та виваженістю, а багато нарешті розгледів її харизму.
Пані Меркель чітко пояснила, чому зараз варто обмежити багато громадянських свобод, і чому не варто вважати це згортанням демократії, яку пані канцлер дуже цінує.
Переглянувши це звернення, німці чітко зрозуміли — їхня лідерка точно знає, що робить, отже варто прислухатися та виконувати її вказівки — обмежити соціальні контакти, тримати дистанцію та з розумінням ставитися до всіх рішень влади.
Потім був знаменитий похід до магазину, коли в кошику Меркель було дві пляшки італійського вина, а не 10 рулонів туалетного паперу чи 5 кг гречки. Ну, і її власний приклад — 2 тижні жорсткої самоізоляції. Як результат, Німеччина вже послаблює карантинні заходи, а смертність в країні одна з найнижчих в Європі.
Абсолютна протилежність спокійній, врівноваженій Меркель — імпульсивний Трамп. Американський президент довгий час ігнорував загрозу коронавірусу, порівнюючи його зі звичайним грипом та переконував громадськість, що з потеплінням, у місяці квітні, вірус зникне. Потім, коли загроза стала очевидною, а США став лідером вірусного розповсюдження, Дональд Трамп закрив на карантин всі 50 американських штатів та почав шукати винних у своїй, таки власній нерозторопності.
Дісталося «на горіхи» від Трампа і Китаю, який, бачте, приховав інформацію, і Всесвітній Організації Охорони Здоров‘я, яка, мовляв, невчасно відреагувала, завинив навіть уряд Обами, винні — губернатори, демократи, американський бізнес…
А сам Трамп публічно заявив: «Я не відповідальний за все це»… І це яскравий приклад «лідерства» у складні часи.
Зараз зусилля Трампа спрямовані на те, щоб знайти аргументи та довести провину Китаю, який «зруйнував найуспішнішу за 50 років економіку». Замість співпраці, обміну інформацією та досвідом, добродій Трамп обрав інформаційну війну, яка можливо здатна підтримати його рейтинг, але точно не врятує жодного людського життя.
Насправді справжні лідери завжди проявляють себе у непевні, складні часи. Думаю, ми ще станемо свідками багатьох сходжень на світовий політичний олімп і карколомного падіння з нього на тлі боротьби з коронавірусом.
Олександр Ломако
