Взагалі-то, історія про Embraer Азербайджанських авіаліній — найбільш Різдвяна з усіх можливих! Вдумаймось лишень: слуги Ірода обстрілюють цивільний борт і не дають йому посадки (а він після пошкодження просив найближчі доступні аеропорти: Махачкалу, Ростов…), натомість женуть прострелений літак — із розгерметизацією й втратою управління — через Каспійське море, в явній надії, що він у те море рухне, і так буде поховано сліди злочину…
А літак — от же справді чудо! — не тільки дотягує до землі (іноземної держави, це теж важливо!), а й не згоряє цілком при падінні – половина відпадає й лишається цілісінька: зі слідами обстрілів і вижилими пасажирами, готовими свідчити!..
Прекрасний сюжет (пам’ятаєте, як один із героїв “Музею” математично “вираховує присутність Бога” – 5% вище ймовірности на користь врятованих?), що мав би дати поживу до роздумів і християнським, і мусульманським лідерам, і взагалі збудити уяву… Але ніт. Ми втратили смак до метафізичного виміру подій, – хоча, здавалось би, де іще йому проявлятись, як не в війні?..
Поки писала, підказали, що було ще одне чудо, “передріздвяне”: затонулий коло іспанських берегів Ursa Major віз, виявляється, комплектуючі до “Калібрів”, більш не возитиме, але в тому випадку, як на мене, все ж інший механізм спрацював, це “проклін Зміїного острова”: історична фраза нашого прикордонника про “рускій воєнний корабль” була, як це називалось у фольклорі, “в добру пору сказана”, і йшлося в ній не тільки про крейсер “Москва”, а про “рускій воєнний корабль” загалом, як вид, – проклін діятиме, доки всі вони не потонуть, м’якого їм усім дна! А от з Ембраєром – це вже явно таки Провидіння: чудо Різдвяного ранку.
Ну, і виклик тепер для Азербайджану, для Казахстану, для всіх земних владців, що розраховують “якось домовитись” з Іродом та його опричними: не домовитесь, і не пробуйте, гірше буде!
Нічого не скажеш – масштабно цьогоріч починається Світло! Грізно для Іродових слуг…
Оксана Забужко
