Якби у мене зараз був казанок, чавунець чи банячок, то я готував би в них. Пішов би на край Мисайлівки і купив би з кілограм гарної свинини. На Боднях чи Надроссю є магазини, у яких можна придбати шматок гарної свинини. Мені потрібно було грамів 700. Гарне м’ясо (хоча гарними бувають жінки, а м’ясо смачним), щоб ти не готував, аби зіпсувати, треба добре постаратися.
Порізав би я м’ясо на шматочки розміром як жіноча долоня і вкинув у розігрітий добре казанок, де сало пустило жир і я витяг шкварки, а натомість поклав м’ясо. Потім у казанок вкинув би три цибулинки як дівочий кулачок, порізані півкільцями, підсмажив три бурячки, порізані товстенькими пластинками.
Коли це все підсмажилось-протушилося, посолив би, поклав би зубків п’ять часнику, подрібнивши їх, поперчив, укинув лавровий листок і залив буряковим квасом, який мати принесла з льоху, – урівні з м’ясом та овочами.
Але в матері не було потрібного казанка, отож я спочатку підсмажив на сковорідці м’ясо, дивлячись за кожним шматочком. Коли воно підрум’янилося, то вийняв його, а в тому жиру підзолотив цибулю, підсмажив бурячок. Все те склав у гусятницю, залив буряковим квасом врівні, коли страва закипіла, всипав до неї ложку борошна й поставив у духовку на півтори години. А ще забув: долив до страви півсклянки квасу, на якому настоювався хрін, потертий на тертушку.
Потім чекав у гості друзів… А де ж творчість? Готувати треба з любов’ю не відволікаючись на інші справи, стежити за процесом. Бо буряки бувають різного смаку, квас – різної кислоти… Тут треба куштувати і корегувати процес. Якщо любите сметану, то додайте…
Леонід Логвиненко
