Двічі ППО СРСР збивало іноземні пасажирські літаки: 20 квітня 1978 року над Кольським півостровом і 1 вересня 1983 року над Камчаткою. У двох випадках це були літаки Korean Air Lines. Ні разу СРСР не визнало своєї вини. Як і за знищення в липні 2014 року малазійського Боїнгу над Донбасом. Традиція.
Мутна і досі історія сталася 4 жовтня 2001 року. Тоді пасажирський літак Ту-154М авіакомпанії «Сибір», що виконував рейс SBI1812 за маршрутом Тель-Авів — Новосибірськ, зазнав катастрофи над Чорним морем. На борту перебувало 66 пасажирів та 12 членів екіпажу; усі 78 осіб загинули. У той день поблизу Кримського півострова проводилися спільні українсько-російські військові навчання (!!!), під час яких здійснювалися запуски зенітних ракет. Міністр оборони України Кузьмук категорично заперечував навіть теоретичну можливість ураження пасажирського літака українською ракетою. За це невдовзі й був відправлений у відставку.
Після катастрофи Ту-154М авіакомпанії «Сибір» 4 жовтня 2001 року над Чорним морем були проведені дуже формальні і поверхневі пошукові роботи, під час яких знайдено частини багажу та деталі внутрішнього оздоблення літака. Однак основні уламки літака, включаючи бортові самописці, залишилися не дослідженими на дні моря. На мою думку, щоб не ускладнювати відносини з росією, президент Кучма ухвалив політичне рішення і взяв вину на ЗСУ. Україна виплатила 50 мільйонів доларів сімʼям потерпілих…
А ще я у світлі наступних подій переконаний, що були тоді праві експерти, які запевняли, що навіть теоретично українська ракета С-200 не могла уразити пасажирський літак, і це зробила російська ракета пущена приблизно з району Новоросійська. Але ЗСУ були зганьблені. Гроші виплачені. Путін тріумфував і в квітні 2010 року провернув подібний фінт уже з урядовою делегацією Польщі під Смоленськом…
От як благими намірами (тільки б не було війни, давайте жити дружно) вистелялася доріжка до найбільшої війни в Європі після 1945 року. В лютому 2014 року “настамнети” розпочали окупацію земель України.
Ну, і щойно пасажирський літак «Азербайджанських авіаліній» під казахстанським містом Актау, підбитий російською ракетою — чергова ланка в тому ж ланцюгу…
Віктор Лешик
