На Книзі-Фесті в Ужгороді. Літня жінка, мружачи очі і ворушачи губами, півгодини гортає книжку. «Хочу цю книгу». «Шістдесят гривень зі знижкою». «Дорогувато». «Тоді – тридцять».
Рахує дрібні куп’юри.
«Маю лише двадцять». «Нехай буде двадцять». «Дякую. Але ні… мені ще хліб купити». «Візьміть так. Віддасте колись». «Пенсія аж через тиждень». «Я почекаю».
«Ні, не візьму». «Чому?» «А раптом я вас не побачу, щоб віддати гроші…»
Мирослав Дочинець
