На цій архівній світлині – загальна панорама будівництва Каховської ГЕС (1955 р.). Попереду, ліворуч – старе русло Дніпра, а там, вдалині, як писав у «Поемі про море» Олександр Довженко, «далеко за Дніпром на горі біліє Берислав». Мій рідний Берислав! А по центру – навпроти греблі – легендарний острів Тавань (не плутати з півостровом Тамань на Кубані!). Острів, який упродовж століть був свідком звитяг українського козацтва, їхнім форпостом на півдні України. Острів-трудівник (через нього пролягала найкраща на Дніпрі, за оцінкою Гійома Левассера де Боплана (1660 р.), з поміж п’яти існуючих на той час переправ – Таванський перевіз – і найкоротший шлях від Берислава до Криму.
Острів, південна коса якого у 50-х роках минулого століття слугувала котлованом для будівництва Каховської ГЕС і яка, за іронією долі, назавжди поховала цей острів під 16-метровою товщею новоствореного водосховища. Це сталося у жовтні 1956-го, коли мені виповнилося лише 9 місяців…
І ось на цьому місці через 67 років з вини рашистських варварів сталася планетарна екологічна катастрофа: все пониззя Дніпра з навколишніми населеними пунктами за кілька годин накрила товща води, а у верхів’ї зруйнованого водосховища – за лічені дні може випірнути з води і острів Тавань, а навколо нього – суцільне болото…
… У дитинстві мене зачаровували розповіді батьків про багатство природи навколишніх дніпровських плавнів і острова Тавань, який було видно прямо з нашого двору на березі Дніпра, тому жалкував лише про одне – що мені не судилося на власні очі побачити ту красу. Зараз волів би віддати усе, аби не бачити той жах, що створили російські терористи на моїй рідній землі, не чути «клекіт хижої орди», як писала Ліна Костенко…
P.S.
У сиву давнину між фортецями Кизи-Кермен (нинішній Берислав) та Нусріт-Кермен по обидва береги Дніпра турки напнули товстелезні ланцюги, щоб перешкоджати запорожцям спускатися на чайках до гирла Дніпра. Воювали з козаками, можна сказати, за правилами. А от для сучасних орків ніякі правила і закони війни, на превеликий жаль, не писані – вони уміють тільки підступно підривати житлові будинки, цивільні інфраструктурні об’єкти, воювати з жінками і дітьми.
Історія їм цього ніколи не пробачить!
Григорій Южда
