– А що там тепер у вас?
– У нас тут уже зима
розтрушує з неба сіль і солить багряні ружі,
розгадує дивні сни з божественного письма,
малює казковий світ на темних скляних калюжах.
– А як там замерзлий степ?
– У нім ковила-трава
розказує про вітри й безвітря, де не шелесне,
наспівує коляду, очікуючи Різдва
і того, хто, попри все, візьме і таки воскресне.
– І що там іще? Мороз?
– А також пекучий лід,
холодний прадавній біль і теплі псалми до Бога.
Крізь білі важкі сніги ідуть посланці на Схід
робити добро зі зла, бо більше немає з чого.
Anatoliy Anatoliy
Вітаю усіх з Днем Збройних Сил України!
Робімо добро. Навіть з того, що є.
До Перемоги!
