Помню, років тридцять з лишнім назад: вранці прокинувся, скопав бабі Уляні величенький город лопатою, по предварітєльно согласованим тарифам… Потім поїхали по рибу, бродили з плигуном по болоту півдня, ще в холодній воді…
Пророкують, що ЄС може не пережити коронавірусу і розпадеться, передусім через гроші. Гроші є видимим фактором, насправді йдеться про величезні відмінності між самими європейськими країнами.
Чому владі «слуг» вигідно, щоб люди панікували? Бо під час паніки людей влаштовують прості рішення, актуальні лише цієї миті. Це те саме, коли в борту пробоїна, і ми всі хапаємося її конопатити, кинувши весла і забувши слідкувати за стремниною, яка тягне наш човен до урвища водопаду.
Про цю книжку багато писали. Відгуки були різні, але загалом схилялись до того, що читати варто. Йдеться про роман француза Лорана Гунеля «Бог завжди подорожує інкогніто» (видавництво «КСД», переклад з французької Анни Роговченко).
Знемагаючи від нудьги на карантинному дивані, саме впору згадати Мігеля де Сервантеса Сааведру. Мало до кого доля була настільки безжальною до останньої години життя.