Культура

«Казочка» про Париж

Про цю книжку багато писали. Відгуки були різні, але загалом схилялись до того, що читати варто. Йдеться про роман француза Лорана Гунеля «Бог завжди подорожує інкогніто» (видавництво «КСД», переклад з французької Анни Роговченко).

Книжка має досить цікавий та закручений сюжет, але її сміливо можна віднести до категорії мотиваційної літератури. Кращого підручника з теорії самоствердження годі, мабуть, знайти. Але я не прибічник жодної мотиваційної літератури. І роман Гунеля мене привабив зовсім іншим.

Молодий чоловік на ім‘я Алан Грінмор з розпачу і безнадії опиняється на краю сталевої балки найкрасивішої споруди світу — Ейфелевої вежі, щоб зробити фатальний крок у прірву. Проте його величність Випадок посилає йому в цей критичний момент людину, котра завадить трагедії.

Таємничий незнайомець не лише зупинить хлопця від спроби поквитатися з життям, а й укладе з ним угоду, за умовами якої він виведе Алана зі стану депресії, а Алан натомість має виконувати всі його вказівки і накази.

Незнайомця звали Ів Дюбрей. Він виявився знаним в Парижі психіатром. Але не тільки…

Сторінка за сторінкою автор описує те, як Дюбрей піддає Алана різним випробування і тим самим скеровує його розум і дух в потрібному (з його погляду) напрямку. Спочатку це видається навіть трохи нудним, бо й справді дуже нагадує посібник із самоконтролю і самовдосконалення. Всі ці завдання і випробування видавалися мені доволі дивними і не надто логічними. Але наприкінці книги сюжет стає дуже динамічним і захоплюючим.

На поверхню спливають неймовірні факти, які додали сюжету особливої пікантності. І, зрозуміло, щасливий фінал таки настав.

Попри захоплення романом, мушу все ж визнати, що він є занадто ідеалізований. Багато речей, описаних Гунелем, далекі від реальності. Така собі казочка зі щасливим кінцем для дорослих. А останній розділ і взагалі був аж нудотно-солодким.

Особисто мене книжка захопила ще й поверненням до мандрівки. Гортаючи сторінки, я ніби знову потрапляла на вулиці Парижа – маленькі, затишні з милими крамничками і широкими просторими бульварами та авеню. Навіть офіс Алана на авеню Опера, було місцем, з якого почалось колись і моє знайомство з Парижем.

Я знову відчула неповторну ауру цього дивовижного міста і мені нестримно запраглося знов туди потрапити. Сьогоднішня ізоляція, що обмежує нашу свободу, ще більше загострила це відчуття.

Книга Лорана Гунеля мотивує невпевнених в собі. Автор ніби промовляє до читача: «Не бійся неможливого, спробуй і тобі вдасться». В цьому є доля сенсу і здорового глузду.

Але не все в цьому житті залежить лише від нас. Інколи життям керує щось таке, що не можливо пояснити раціонально. Випадок — це Бог, який подорожує інкогніто. Тож ніщо в нашому житті не є випадковим. В цьому не раз мала нагоду пересвідчитись. Особливо в Парижі.

Галина Новосад

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.