Багато хто, після того як Чернігів і область звільнилися від рашки і з’явився мобільний зв’язок, закидали мені: чого мовчиш, не озиваєшся? Кажу: живий, здоровий, увесь цей час перебував у Чернігові. Мабуть, як і для більшості, віроломне вторгнення російських агресорів в Україну спочатку стало для мене шокуючим, потім усе єство переповнила лють (як вони могли – скотиняки!), а потім в голові виокремилася і засіла одна думка: так треба!
Перепоховання Т. Шевченка — повернення праху поета з Смоленського кладовища російського С.-Петербурга в Україну. Наполегливість та ініціативу виявив художник Григорій Честахівський (1820-1893), з яким Т. Шевченко познайомився й потоваришував у останні роки життя. «Прошение» на ім’я Міністра внутрішніх справ і петербурзького військового генерал-губернатора 27 лютого 1861 підписано «коллежским советником» Михайлом Лазаревським (1818-1867), підстаршим з шести братів, які з шаною ставилися до Тараса Григоровича. Дозвіл отримано на початку квітня, а 22 квітня Г. Честахівський змалював загальний вигляд поховання Кобзаря на Смоленському кладовищі.
Воля має свою ціну. Але яка та ціна? Який точний курс, і хто саме має платити? Коли платить військовий – він знає чим та за що. Усвідомлює, що віддає своє за інших. А цивільний? Яка ціна його волі, волі, якої сам собі він не просив? «Ми вас сюди не кликали». «Ми вас туди не посилали». Не ми, не ми, не ми…
Минулої ночі у Тернополі сталася надзвичайна подія. Водійка на чорному авто розігналась, проїхала по сходах, вибила двері і в’їхала у тернопільську Катедральну церкву, проїхавшись по центру поміж лавками, в’їхала аж у плащаницю…
Почитав склад групи німецьких «інтелектуалів», яка оце волає до свого уряду змусити Україну «шнелє капітулірен» перед непереможною ордою прутіна. Не здивуюся, якщо кадебістський резидент саме під такими псевдо і завербував колись цю ватагу, звісно, для орієнтування спорядивши кожного свого «інтелектуала» персональним номером, а тепер цю міцно налигану путлєрівську агентуру нарешті мобілізували «на дєло».
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав: «Маріуполь взиває до сумління України і світу про допомогу, про відкриття необхідних гуманітарних коридорів для порятунку життя людей. Понад сто тисяч мирних жителів ще залишилося в цій пастці смерті. Уже кілька днів не відкривали жодних гуманітарних коридорів. І це завдання всіх нас: духовних, цивільних, дипломатичних кіл – рятувати життя людей в Україні».
За Юлієм Цезарем ходив спеціальний раб, котрий в моменти його найбільших тріумфів нашіптував на вухо: не забувай, ти всього лиш людина. Бо йому важливо було не втрачати зв’язок з реальністю за тої могутності, котру він мав. І не відриватись від землі. За путіним десять років ходила ціла група рабів, яка нашіптувала йому, що він історична постать і покликаний богом об’єднувач земель. Сіра моль повірила, бо таке кого хоч переконає.
