Не про окопи помст не про каміння сліз
не про кольчуги схим розмова далебі
для кого важчим був щоденний катаклізм
ти думаєш – тобі я думаю – тобі
не про замкнений слух не про вигойний час
не про нужденний сон усі мої слова
горить немов свіча у кожного із нас
як я іще живий? як я іще жива?
(Петро Коробчук. Загальний вагон. Одеса. 2001)
Темряво, ти сестра моя. Казала я, фарбувала очі чорним, вмикала у плеєрі Sleeping Sun і виходила у ніч. Довго блукала порожніми вулицями, а насправді – хащами у власній голові. Ніч завжди була лагідна, і я завжди знаходила відповіді, яких шукала. А потім прийшла інша темрява, і усі відповіді втратили сенс. Нові, інші, запитання налітали хижими зграями і потроху жерли світло, наче лангольєри простір.
Обсерваторія сонячної динаміки Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) зробили незвичайний знімок Сонця. Кадр опублікували в акаунті NASA Sun в Twitter. «Сьогодні обсерваторія сонячної динаміки NASA спіймала «усміхнене» Сонце. Ці темні плями на сонці, які видно в ультрафіолетовому світлі, відомі як корональні діри», – йдеться в повідомленні.
