Популярності Владіміра Висоцького дивуватися не варто — цей син київського єврея, ну, майже українець, талановито протистояв маразму совєцької системи, у якій виросло моє покоління… Але коли вчора українські інтелігенти, до його чергового дня народження, взахльоб цьомкають і навіть лижуть цього російського співака – ну, хоч убий, не розумію! Бо більшість із тих цьомкателів не тямлять, що Висоцький, як і Солженіцин, був бунтарем лише у межах системи, і виключно в ній, не виходячи за оспівані ним червоні прапорці полювання на вовків.
Daily Archives: 26 Січня, 2023
Андрушко
Дивний сей чоловік. Дожив до солідного віку, а так, наче дитина. Ні-ні. Щоб ледар – ні. Веранду вимурував, немов картину вималював. Господар, яких пошукати треба. Але щось у ньому… Дерева живого вік не тюкне сокирою, а що вже тварину копнути чи курку зарубати… З поросям то завжди ціле кіно. За два тижні, як різати, Андрушко замовкає. Ходить похмурий, аж ніби хворий. Надійка, метка чорноока дружина, маленького зросту (через те й Надійка) за день, як уже будуть…
Дякую Вам, дітки! То не помилка…
Цікаво читати своє власне життя, мов книгу. Не багато людей доживає до цього, на жаль… Підлітком я мріяв про літературну кар’єру. Знав, що писатиму про любов, отже «радянським письменником» не стану. Бо не любила «радянська література» теми любові. Тож, моя доля — underground, казки та мистифікації, думав я. Це та зона, де мене не схоплять і не арештують.
Ю. Винничук «Весняні ігри в осінніх садах»
Мене заінтригував відгук панночки Надії Вовк на книгу, винесену в заголовок. Нині саме час слухати аудіокниги, бо світло вимикають часто, а що без нього робити взимку: кукурудзу лущити? Так нема ні хазяйства, ні кукурудзи… Тож вирішив на пару з дружиною послухати цю книгу в чарівній озвучці Олексія Богдановича. Але дружина, яка терпіти не може ні фемінізму, ні будь-яких інших -ізмів, послухавши зо чверть години, сказала, що коли сексизм і існує, як явище, то оце саме він і є, а їй не хочеться відчувати себе на місці жінок пана Юрка.
Юрій Винничук — «порнограф і збоченець…»
… Новий срач з приводу моїх «Весняних ігор в осінньому саду» на сайті «Враження» і звісно ж з переходом на особистість і брехнею про зневажливе ставлення до жінок. Головне, що дівчата, описані в романі, читали про себе з гумором і жодна ще не обурилася. Кумедно, що усі звинувачення могли б стосуватися не лише мене, а й Генрі Міллера, Томаса Пінчона і Чарлза Буковскі. Але знання світової літератури не належить до сфери зацікавлень домогосподарок.