Оці мої дилетантські (як називають їх професори-мовники) роздуми щодо одної з причин вимирання української мови в Україні були видрукувані ще 2009 року в тижневику «Слово Просвіти» за 16-22 липня під назвою «Унадився журавель до бабиних конопель». Я тоді сподівався на виважену, спокійну і вдумливу полеміку, але, на жаль, конструктивної розмови не відбулося – лише звинувачення й заперечення.
Корінням вглиб, верхів’ям – до блакиті!
Закон цей мудрий втілюють здавен
І крем’яна гора, і зелен клен,
І поривання, суще в людській миті.
То він на зорі, росами умиті,
Підводить погляд молодих племен;
То він дарує сонцеродний ген
Серцям, що прагнуть Всесвіт обігріти.
Д.Трамп: «Як я казав, щодо України, то я знаю президента Путіна дуже добре, я знаю Зеленського дуже добре, ми зберемо їх разом, вирішимо все дуже швидко»… Як типовий барига Трамп все зводить до персон: сядемо, кожному дамо долю і на тому кінець.
