Оксана Забужко скористалася своїм правом висловлювати будь-яку думку про будь-кого, тож у недавно поширеному інтерв’ю не комплементарно висловилася про Ліну Костенко і наговорила компліментів собі. Це не викликало суспільного резонансу, бо суспільству в широкому розумінні цього слова Забужко в хрін не торохкотіла.
Дивні слова прозвучали від міністра оборони росії Білоусова. Він став вимагати від своїх же генералів правдивої інформації про стан речей на кордонах. Уявляєте — міністра не задовольняє пропагандистська деза, якою з лопати Герасимова Генштаб годує і міністра, і політичне керівництво. Шойгу задовольняла, а цього новопризначеного бухгалтера – ні.
Чому нині ми переважно ототожнюємо щастя із сексом, молодістю і гарною фізичною формою? Адже це помилка. Почитали нині кілька гендерних есеїв, один із них було опубліковано майже напередодні рос. вторгнення. Наші феміністки (прізвищ не називатиму), що ще не перетнули тієї вікової межі, коли обличчя видає вік жінки, діють на випередження, переймаються ейджизмом і проблемою сексуальних стосунків у поважному віці.
Отак читаєш високохудожні поезії однієї і високоінтелектуальні есеї іншої і зовсім не акцентуєш на тому, що вони — жінки (здається, наївному, що якраз саме такого ставлення феміністки і добиваються, ні?). А потім читаєш як одна другу зве гергепистим бабиськом, а та іншу — яловою молодицею…
