Проблема не в тому, що нарвані і «притрушені» мають можливість писати в соцмережах. Проблема в тому, що вони, як магнітом, притягують, людей без власної позиції, без критичного мислення, розгублених і зневірених. Засліплені яскравою емоцією, простими рецептами як «всьо порішать» вони поширюють відверту маячню хворих і цілком здорових свідомих маніпуляторів.
Author Archives: leo
Поховали легендарного Степана Колесника
Джміль над вишнею в селі Озера…
Небесна дорога Степана Колесника
Степан Колесник…. Рідкісний журналіст і письменник…. Відійшов за межу, а ще торік обробляв свою дачну ділянку, виростив великий урожай городини, показав, як консервує її в різних банках і т. ін. У 90-х роках приятелювали ближче, коли він працював доцентом на факультеті журналістики (нині Інститут) в одному (жовтому) корпусі з філологами.
«Жанна Д’арк» з антивоєнною промовою
У складні часи, у часи масового сум’яття і зневіри, раптом, як чорт з табакерки, з’являється Жана Д’арк або мінінзпожарським… У Білій Церкві багато базарів і базарчиків. Спеціалізованих і універсальних. Поряд з коледжем сина — базар «На Леване». Заходжу, о бачу: купка жінок схлипують і слухають чиюсь полум’яну промову.
Думки на зупинці
Чекаю хвилин 15 на тролейбус і ламаю голову в пошуках відповіді на питання: чому 60 відсотків громадян України чоловічої статі категорично не бачать себе мобілізованими, ще 17 сумніваються і тільки 20 готові до такого кроку. І це за умови, що понад 50 відсотків, згідно з опитуванням, виправдовують ухилянтів. Наразі додумався тільки до двох варіантів.
Заприсяжена Вікторія
Напевно, вони родичі — Анатолій Кульгейко і Вікторія Кульгейко. Остання більш відома як Спартц (за чоловіком- американцем). Він — голова Ріпкинського товариства мисливців і рибалок, вона — член Палати представників Конгресу США від штату Індіана. Але її батько — Кульгейко, також, як і Анатолій Кульгейко — із Ріпкинщини. На жаль — покійний.
Замість вінка надмогильного Степану Колеснику
Це — нестандартний текст гіркого прощання із Степаном Колесником – моїм старшим побратимом за духом і працею, за «групою крові» (вислів Анатолія Москаленка) і за давньою дружбою в житті і професії. Його могла б оприлюднити низка засобів масової інформації – друкованих чи мережевих. Однак із жалем доводиться констатувати, що така тема і такий підхід до її висвітлення потрапляє натепер, на думку більшості новочасних засновників чи редакторів ЗМІ в розряд «не формату» і тому залишається переважно на рясних фейсбучних сторінках небайдужих.
Не стало Степана Колесника
Помер Степан Павлович Колесник. Мій університетський викладач і видатний український журналіст. На 93-у році життя. Його переслідували за публікації на рівні політбюро ЦК Компартії. Лауреат Шевченківської премії за книгу “Обкрадені села”. До січня 2013 року працював кореспондентом газети “Сільські вісті”.
Маг Слова, Степан Колесник…
У наше рубанівсько-вартановсько-бондарівське ще й оноре-артиновське з пальця виссане партійно-радянське пресове мраковиння, у суярківський геронтологічний талмудизм Жовтого університетського корпусу цей зовні непоказний чоловічина з недбало прикритою пасмом волосся лисиною і напрочуд жвавими очима, які, здавалося, ніколи не приховували повіками втому, увірвався справжнісіньким весняним вихором.