Не стало Григорія Штоня (1941-2021). Сумно. Колоритний науковець і мистець. Пригадую, як в 1993 році на ІІ-му Конгресі МАУ у Львові виступив Ярослав Цурковський (1905-1994), галицький поет-модерніст 20-х років ХХ ст. Він прочитав якогось свого вірша в старій галицькій традиції, і вискочив обурений Штонь: як можна, людина не віддає собі відліку, треба ж орієнтуватися…
А років три тому упорядковував я спогади про Тараса Мельничука і запропонував Штоневі взяти участь в проекті. «Я напишу, але ти не надрукуєш», – прокоментував мою пропозицію Григорій Максимович. «Надрукую». І не просто надрукував, але й книгу спогадів назвав Штоневим матеріялом.
Казав мені: телефонуй, будеш у Києві – заходь…
Але ми живемо, неначе вічні Боги, і вмираємо, наче одноденні метелики…
Євген Баран
