Часом політична карта світу нагадує мені клітинну будову живих організмів. І якщо мислити в координатах глобального виживання людства, то аналогія стає ще більш переконливою. Сучасна політична мапа – результат двох Світових воєн. Розпалися великі державно-імперські утворення, виникли сотні малих і середніх.
І якийсь час клітинний організм планети в цілому так чи інакше перебував у стані гомеостазу – стабільності. Хоча і далі існують неспівмірні за своїми потенціалами країни-малюки і країни-гіганти, це трималося на страхові повторення Світової війни і міжнародних правилах співіснування і міжнародному розподілі праці.
Окрім того 8 десятиліть поспіль єдина наддержава так чи інакше, але виконувала роль фагоцитів – клітин імунної системи, які прибирають з організму хворі клітини, рубцюють рани, виводять токсичні рештки. Зараз (приблизно з перших днів президентства Обами) 
США і виборці США стали відмовлятися грати таку роль. І клітини великого організму стали воювати між собою, як то й було тисячоліття до того. Більші прагнуть поглинути менших. Менші утворюють нестійкі союзи для виживання і незрозуміло чого більше в тих союзах: виживання чи взаємопоборювання.
Безперечно, продовжуючи клітинну аналогію, росія Путіна дала старт переродженню світового політичного організму. Її не зупинили, і вже її приклад стала наслідувати Туреччина, зазіхаючи на Кавказ і міста Сирії. Віктор Орбан марить українським Закарпаттям. Крайні праві націоналісти Польщі постять старі мапи Речі посполитої і ностальгують за кордонами до вересня 1939 року.
Ми прямо зараз бачимо розворот до імперської системи політичного існування. Не діють ні міжнародні норми, ні міждержавні договори. Імперськість – дуже заразна. Вже тричі елект-президент Трамп пожартував щодо Канади, як 51 штату США. Якщо згадати про його намір купити в Данії Гренландію, то жарт стає зовсім не смішним.
Сценарії майбутнього зараз вимальовуються різні і вони практично всі рівні за потенціалом реалізації. Нині мати впевненість, що США повернуться до ролі фагоцита – це наївно. Слухаю людей з оточення Трампа і їхні думки про Україну, то вони все більше говорять про абстрактний мир, і зовсім не згадують непорушність кордонів чи відновлення норм міжнародного права.
Мир він теж різний. У середині Османської імперії мирне життя тривало понад 600 років. Чи були задоволені тим “мирним” життям греки, болгари, румуни, серби, боснійці, албанці, вірмени???
Є мир, коли держави чітко знають свої кордони, співпрацюють, торгують, виробляють і дотримуються правил. А є “упокойся з миром”. От такого миру ми, українці, точно не хочемо.
Віктор Лешик
